Розділи

    • 31 травня 2021

    ЧОМУ ВАМ ТРЕБА КИНУТИ ПАЛИТИ?

    "Тютюн завдає шкоди тілу, руйнує розум, отуплює цілі нації".

                                                                                                           (О. де Бальзак)

    31 травня – Всесвітній  день без тютюну

    Щороку 120  тисяч українців помирають від хвороб, спричинених палінням.

    Люди, які палять сигарети, в 15-30 разів частіше хворіють на рак легень або вмирають від цієї хвороби, ніж люди, які не палять.

    Щороку внаслідок паління помирає майже 7 мільйонів людей у всьому світі. Понад 6 мільйонів із них – це курці або колишні курці, а 890 тисяч – люди, які є пасивними курцями. . Тобто 1 з 10 смертей у світі спричинена саме вживанням тютюнових виробів.

    Тютюнопаління (або просто паління) – набута шкідлива звичка вдихання диму тліючого висушеного листя тютюну. Найважливішим компонентом тютюнового диму є нікотин. Регулярне вживання нікотину викликає тютюнову залежність. Тривале й часте паління тютюну завдає значної шкоди здоров’ю курців та оточуючих їх людей, що не палять, та тварин. Звичка паління  виникла ще з 2000 року до нової ери, коли американські індіанці вдихали дим, що виникав при розпалюванні листків рослини Nicotiana tabacum.

    Європа в різний час по-різному ставилася до тютюну і  паління . Спочатку цій рослині приписували дивовижні цілющі властивості. Наприклад, французький посол Жан Ніко (від його імені походить слово «нікотин») приписав нюхання тютюну французькій королеві, як засіб від головного болю. В Англії, під час епідемії чуми, тютюн змушували курити для профілактики. Проте, йшов час і люди стали помічати негативну дію тютюну, особливо те, що він викликає залежність. У різних країнах почалися заборони на паління.

    Амністію для тютюну ввів цар Петро I після поїздки до Голландії. Відтоді справа вирощування тютюну стала державною і оскарженню не підлягала. Звичка паління  стала поширюватися Європейським та Азіатським континентами, періодично збільшуючись під час війн та стресових ситуацій .

    Сьогодні в  Україні щоденно палить 45 % дорослих чоловіків і 9 % дорослих жінок; серед молоді палить 45 % юнаків і 35 % дівчат.  Понад 90 % населення України підтримує заборону паління  на всіх робочих місцях, а 70% населення підтримають повну заборону реклами тютюну. Всього в країні нараховується близько 9 мільйонів активних курців, що складають третину всього працездатного населення країни.  Україна посідає 17 місце в списку країн-лідерів за кількістю курців, та ІІ місце за кількістю викурених цигарок на одного громадянина.   Особливо страшна статистика серед молоді кожен четвертий підліток  викурює першу сигарету у віці 10 років, також Україна є другою країною у світі (після Чилі), де у віці 13-15 років курять більше 30 % юнаків і дівчат.

    Нікотин є однією з найсильніших із відомих нам отрут.  При згорянні сигарети він руйнується тільки частково, приблизно на 25 %. Вміст нікотину в диму головного струменю сигарети від 0,4 до 3мг — лише 20 % від загальної кількості нікотину в сигареті. В недопалку залишається біля 5 %, а інші 50 % потрапляють в повітря в приміщенні, де палять. При повільному згорянні виділяється дим, що є неоднорідною (гетерогенною) сумішшю, яка  складається в середньому з 60 % різних газів і 40 % мікроскопічних дьогтевих крапель (аерозолі).

    Паління  є найпоширенішою звичкою у світі, часто провокує розвиток онкологічних хвороб, в першу чергу раку легенів, викликає появу хронічного обструктивного  захворювання легень, виразкової хвороби, значно підвищує ризик виникнення інфаркту міокарда. Особи, що мають цю шкідливу звичку, в 10 разів частіше хворіють на виразкову хворобу, в 13 разів на стенокардію, в 10-12 разів на інфаркт міокарда, а на рак легень в двадцять разів частіше. Паління, за даними ВООЗ, є причиною понад 7 мільйонів смертей щорічно, в тому числі і близько 120 тис. українців. Згідно статистики, яку надає Комітет експертів Всесвітньої організації охорони здоров’я, у світі 90% смертей від раку легень, 75% смертей від хронічних захворювань легень, 25% випадків смертей від ішемічної хвороби серця  пов’язані з курінням. Зі 100 випадків захворювання на туберкульоз легень 95 припадає на курців. Курець живе на 6-8 років менше, ніж його ровесник, який не палить, в середньому кожна сигарета скорочує тривалість життя на 6 - 10 хвилин. Чим довше людина палить, тим більше у неї шансів померти від пов’язаних з цією звичкою захворювань.

    Негативний вплив тютюнопаління особливо небезпечний для підлітків, вагітних жінок та жінок, які годують груддю. Нікотин є вдвічі найнебезпечнішим для дитячого організму, в порівнянні з дорослим. Молоді жінки, які застосовують оральні контрацептиви і палять, мають ризик виникнення мозкового інсульту у 20 разів вищій. Вагітні жінки наносять непоправну шкоду своїм ще не народженим дітям. У жінок які палять, діти народжуються з меншою вагою, ніж у некурящих, з фізичними дефектами кінцівок, з глухотою, розумово відсталі. Так, за результатами спостережень європейських лікарів серед сімей, де матері палили  під час вагітності, зі 100 малюків в першу добу життя помер кожен четвертий новонароджений.

    Понад 95% осіб в суспільстві усвідомлюють негативні наслідки паління. Хоча більшість курців знають про шкідливість своєї звички  та нічого не роблять для того, щоб її позбутися, нехтують при цьому як своїм здоров'ям, так і здоров'ям оточуючих і рідних.

    У людей, що кинули палити, ризик смерті внаслідок раку легень протягом 5 років поступово знижується, практично, до рівня некурящих. Ризик захворювань серцево-судинної системи знижується на 50% протягом двох років після відмови від  паління.

    Фізична та психологічна залежність від нікотину розвивається набагато швидше, ніж від алкоголю, також відомий і такий факт,  якщо молодь віком 12-17 років  палить, то ймовірність вживання ними героїну у 12 разів, а кокаїну у 51 раз вища, ніж у тих, хто не палить, а якщо молодь 12-17-літнього віку випалює більше пачки цигарок, то ймовірність вживання ними героїну вища у 51 раз, а кокаїну у 106 разів.