Розділи

    • 26 серпня 2020

    Лімфома виліковна у 80% випадків – стверджують лікарі

    У багатьох країнах світу 15 вересня  відзначається  Всесвітній день боротьби з лімфомами (День

    Цей День було вперше запроваджено у 2004р. за ініціативою Коаліції Лімфоми (LC), міжнародної організації, що об’єднує пацієнтів з 41 країни світу. Мета Дня – привернути увагу громадськості до проблем людей, які зіткнулися з таким діагнозом, а також інформування  громадськості про симптоми захворювання,  необхідності проведення профілактичних оглядів та своєчасних звернень до лікарів, якщо симптоми з’явилися.

    Лімфома (лат. Lympha – чиста вода, волога та грец. ωμα – суфікс в назвах пухлин) – різновид злоякісної пухлини, що вражає лімфатичну систему (лімфатичні вузли, селезінку, виделкову залозу, кістковий мозок). Для лімфом, як і для со́лідних пухлин (латин. solid – твердий), характерна наявність первинного пухлинного вогнища (найчастіше – в лімфовузлах або інших органах імунної системи) звідки «пухлинні» лімфоцити переміщуються по організму за допомогою крові і лімфи, швидко розповсюджуючись по всіх частинах тіла. Тому, лімфоми здібні не тільки до метастазування, але й до дисемінації по всьому організму з формуванням стану, що нагадує лімфоідний лейкоз. За відсутності спеціального лікування хвороба прогресує і, як будь-яке інше злоякісне захворювання, призводить до смерті.

    Вперше характерні клітинні зміни при лімфомі були описані в 1832р. Томасом Ходжкіним, тому у ХІХ-му та на початку ХХ-го століть відому тоді форму захворювання назвали на честь цього вченого – хворобою Ходжкіна. Лімфома – це не одна хвороба, а група з понад 30-ти гематологічних захворювань лімфатичної тканини, що в залежності від того, на якій саме стадії дозрівання лімфоцитів відбувається мутація клітин, характеризуються різними проявами та збільшенням лімфатичних вузлів та/або враженням різних внутрішніх органів, в яких відбувається безконтрольне накопичення «пухлинних» лімфоцитів (змінених клітин імунної системи). Офіційно на сьогодні існує 2-ві головні групи пухлин імунної системи: лімфома Ходжкіна (або лімфогранульоматоз) та неходжкінські лімфоми (понад 20 підгруп). Кожна підгрупа має свої особливі прояви та власну схему лікування відповідно до міжнародних протоколів. Лімфому Ходжкіна відносять до більш сприятливих варіантів: 5-ти річна виживаність при ранніх стадіях становить близько 90%; можна вилікуватись – у 85-95% випадків. Виживаність при неходжкінських лімфомах залежить від їх виду, але в середньому становить близько 60%.

     Достовірно причини виникнення лімфом не відомі. Лише для кількох підгруп лімфом збудник встановлений. Наприклад, для підгрупи MALT-лімфома з групи неходжкінських лімфом (уражає шлунково-кишковий тракт) збудником є Helіcobacter pylorі. Однак для більшості лімфом причиною є сукупність багатьох факторів. Існує багато наукових досліджень, в яких до можливих причин розвитку лімфоми відносять наявність в організмі генетичних мутацій, у т.ч. спричинених вірусами групи герпес (вірус Еппштейн-Бар та цитомегаловірус), вдиханням випаровувань хімікатів (органофосфатів, бензену, тетрахлоридів карбону, консервантів деревини і т.і.). До групи ризику відносять фермерів, хіміків, малярів, механіків. У зв’язку з вищесказаним специфічної профілактики лімфом на сьогодні не існує.

      За ступенем злоякісності лімфоми розподіляють на індолентні (повільно прогресують) та агресивні. Стадію розвитку лімфоми в сучасній медицині прийнято визначати за допомогою комп’ютерної томографії 5-ти анатомічних зон пацієнта за шкалою Анн-Арбо. Всього виділено 4 стадії в залежності від кількості та локалізації уражених лімфовузлів (по який бік діафрагми вони розміщені), наявності або відсутності ураження екстравузлових органів, таких як селезінка, печінка.

     На сьогодні з діагнозом лімфома живе більше 1-го млн. осіб у всьому світі, і у близько тисячі хворих щодня виявляють зазначену патологію.    Так, за даними Національного інституту онкології США, у країні щороку діагностується близько 74тис. нових випадків лімфом (4,3% від усіх онкологічних новоутворень). У країнах Західної Європи захворюваність на лімфоми складає близько 12-15 випадків на 100тис. населення на рік. У Росії щорічно реєструється більше 25тис. нових випадків захворювання (близько 4% від усіх злоякісних пухлин).

    В Україні щороку діагноз лімфома та лімфолейкоз ставлять щонайменше 3,5тис. людей,  а в регіонах він коливався від 1,7 осіб (Закарпатська область) до 2,8 (Одеська та Київська області) відповідно. До складу першої групи регіонів (низький рівень захворюваності) було віднесено 2 регіони (Закарпатська та Херсонська області).

    До другої групи (середній рівень) увійшли 9 регіонів (Вінницька, Волинська, Житомирська, Чернівецька, Івано-Франківська, Львівська. Миколаївська, Тернопільська, Запорізька області).

     Третя група (високий рівень) увійшло також 9 областей (Дніпропетровська, Кіровоградська, Полтавська, Рівненська, Сумська, Харківська, Хмельницька, Черкаська, Чернігівська), а до четвертої (дуже високий рівень захворюваності) – Київська. Одеська та м. Київ.

     За даними Національного канцер-реєстру України у 2017р. загальна кількість випадків захворювання досягала 2182 хворих на неходжкінські лімфоми та 890 – на лімфому Ходжкіна. При цьому 10% випадків захворювання були виявлені випадково під час проходження періодичних медичних оглядів. Захворюваність на неходжкінські лімфоми вища в групі людей похилого віку. Хвороба Ходжкіна найчастіше вражає людей віком до 30 років і після 60. На жаль, серед хворих на лімфому зустрічаються й діти.

       В структурі захворювань по Вінницькій області  новоутворення, в тому числі лімфоми, займають 11 місце і складають 2,7%, проте, вносять значний негативний вплив на зріст показника смертності населення.   За період з 2012 по 2018 рік показники захворюваності на новоутворення мають негативну тенденцію до зросту.  Відповідно до 2012 року показник даної нозології зріс з 464,04 до 516,16 ( на 10тис. населення)  – на 11,2%.  По  області перевищення обласного показника реєструються в 16 районах та м. Ладижин.   Високі показники відмічаються в Чернівецькому районі – 736,14, Теплицькому – 727,2, Тульчинському – 699,30, Погребищенському – 688,96 на 10тис.населення. Нижче обласного показника захворюваність на новоутворення зафіксована в 10 - и районах та м. Вінниці, зокрема – в Чечельницькому районі – 377,36, Хмільницькому – 378,84 на 10 тис. населення.  Порівняно з 2017 роком показник захворюваності зріс в 13 районах області проти 27 в попередньому. Різкий зріст показника відбувся в Піщанському – з 466,72 до 674,84, Чернівецькому – з 641,10 до 736,14 та Теплицькому районі – з 688,42 до 727,21 на 10 тис.населення.       

    Сучасні методи лікування дозволяють стверджувати, що лімфома виліковна в 80% випадків. Однак, без надання вчасної адекватної терапії захворювання прогресує та шанси на вилікування знижуються. Так, на ранніх стадіях (І-ІІ) вилікування захворювання може досягати 70-80%, а на більш пізніх (III-ІV) – всього 20-30%. Тому дуже важливо максимально точно встановити діагноз, що через неспецифічність симптомів хвороби буває надзвичайно складно. Так, основними симптомами лімфоми вважають збільшення лімфатичних вузлів (шейных, подмышечных или паховых), неконтрольовану втрату ваги (за півроку понад 10% від своєї маси тіла). Додатковими симптомами – надмірне потовиділення (особливо вночі), підвищення температури тіла без причини понад 38ºС. При лімфомі Ходжкіна може спостерігатися свербіж шкіри. При шкірній формі на шкірі проявляються виразки, які можна легко прийняти за дерматологічне захворювання. Однак інколи лімфома може прогресувати без будь-яких проявів, і перше, що може проявитися – стиснення найближчих органів або структур (наприклад, важкість в ковтанні – при зростанні внутрішніх шийних лімфовузлів; болі в попереку – черевних лімфовузлів).

    Тому при виявленні в себе тривожних симптомів таких, як збільшення лімфатичних вузлів, червоні плями на шкірі, кашель/задишка, нічний піт, раптова безпричинна втрата ваги, підвищена температура у вечірній/нічний час, свербіж шкіри, велика стомлюваність, необхідно негайно звернутись до лікаря.

    Можливо вчасно проведена біопсія  збільшених лімфовузлів дозволить вчасно  підтвердити діагноз лімфоми, та розпочати лікування. Якщо збільшення видимих груп лімфовузлів при пальпації не виявляється, але є інші симптоми захворювання, необхідно про всяк випадок зробити ультразвукове дослідження (далі – УЗД) черевної порожнини та провести комп’ютерну томографію.

    Необхідно пам’ятати, що значна частина захворювань виявляється при періодичних медичних оглядах. Щороку кожен дорослий та дитина повинні бути оглянуті лікарем –  провести скринінгові обстеження, в т.ч. загальний аналіз крові. Перші симптоми хвороби в дитини можуть зауважити саме батьки. Це блідість дитини, надмірна втомлюваність, сонливість, поява синців та дрібних крововиливів на шкірі, не пов’язаних із травмами, кровоточивість ясен, збільшення лімфатичних вузлів, які у жодному разі не можна гріти!

    Ваші шанси та шанси Ваших близьких на одужання повністю залежать від точної та своєчасної постановки діагнозу цього злоякісного захворювання.