Розділи

    • 27 липня 2020

    Проблематика фінансово - майнових питань, при створенні Регіональної системи громадського здоров’я

    На сьогодні медична реформа є однією з найочікуваніших для українських громадян. Початок уже є і пророблено немало. Зміни, що нині відбуваються в системі охорони здоров’я, є наймасштабнішими за всю історію незалежної України.

    Таким чином, спираючись на показники бюджету 2020 р., можемо констатувати, що нова українська влада має намір продовжувати реалізацію медичної реформи. Незважаючи на наявну критику, фінансування основних потреб галузі, навіть у порівнянні з минулим роком було збільшено, а відтак, є всі підстави сподіватися на продовження та успіх цієї реформи.

    Одним з елементів реформи є створення системи громадського здоров’я населення.

    У 2016 році розпочалась комплексна реформа системи охорони здоров’я в Україні, важливою частиною якої є якісна зміна системи громадського здоров’я, в тому числі з точки зору підходів до фінансування.

    Після ліквідації Державної санітарно-епідеміологічної служби України функція проведення лабораторних та інструментальних досліджень і випробувань покладена на Міністерство охорони здоров’я України, що не супроводжувалось зміною підходів до фінансування державних установ, які здійснювали лабораторні дослідження, брали участь у санітарно-епідеміологічних розслідуваннях (лабораторних центрів МОЗ).

    Незважаючи на розгалуженість лабораторної мережі, оснащення лабораторій залишилось переважно застарілим, системи контролю якості досліджень – недосконалими, забезпечення витратними матеріалами –недостатнім, стандартні операційні процедури не відповідають сучасним вимогам.

    Розв’язання зазначених проблем передбачається здійснити шляхом зміни механізмів фінансового забезпечення проведення епідеміологічного нагляду (спостереження), діяльності закладів громадського здоров’я та заходів боротьби з епідеміями через закупівлю послуг громадського здоров’я у регіональних центрів громадського здоров’я.

    При цьому, перспективи запровадження системи громадського здоров’я в Україні полягають перш за все у вирішенні питання взаємоузгодження систем охорони здоров’я та громадського здоров’я і відповідних державних політик, для чого доцільним вбачається чітке нормативне врегулювання політики у сфері громадського здоров’я в цілому так і окремих процесів, зокрема, питання майнового забезпечення  системи громадського здоров’я.

     Це передбачає застосування нових механізмів фінансового забезпечення проведення епідеміологічного нагляду (спостереження), діяльності закладів громадського здоров’я та заходів боротьби з епідеміями шляхом закупівлі послуг громадського здоров’я у регіональних центрів громадського здоров’я.

    Концепція розвитку системи громадського здоров’я, схвалена розпорядженням Кабінету Міністрів України від 30.11.2016 № 1002, передбачає удосконалення механізмів фінансування та консолідацію державних ресурсів для системи громадського здоров’я.

    Середньостроковий план пріоритетних дій Уряду до 2020 року, затверджений розпорядженням Кабінету Міністрів України від 03.04.2017 № 275-р, передбачає запровадження нових підходів та програм до розв’язання проблем громадського здоров’я.

    Так, стаття 87 Бюджетного кодексу України зі змінами, внесеними Законом України від 07.12.2017 № 2233 «Про внесення змін до Бюджетного кодексу України», передбачає реалізацію з 1 січня 2020 року державних програм громадського здоров’я.

    Концепцією розвитку системи громадського здоров’я передбачена децентралізація через передачу визначених функцій громадського здоров’я і ресурсів органам місцевого самоврядування та визначення їх повноважень щодо реалізації державної політики у сфері громадського здоров’я, зокрема шляхом діяльності регіональних центрів громадського здоров’я.

    В рамках реалізації Концепції розвитку системи громадського здоров’я МОЗ розробило та затвердило Примірний статут та Примірну структуру центру громадського здоров’я (обласного, міст Києва та Севастополя).

    Наразі на регіональному рівні триває процес створення регіональних центрів громадського здоров’я.

    Лабораторні центри МОЗ, які наразі знаходяться у сфері управління Міністерства охорони здоров’я України, будуть передані у вигляді цілісно-майнових комплексів до органів місцевого самоврядування.

    Лабораторні центри МОЗ наразі фінансуються за рахунок коштів бюджетної програми КПКВК 2301040 «Проведення епідеміологічного нагляду (спостереження), діяльність закладів громадського здоров’я та заходи боротьби з епідеміями».

    Оскільки лабораторні центри МОЗ утримуються в рамках кошторисного фінансування, для бюджетної програми КПКВК 2301040 відсутній Порядок використання бюджетних коштів.

    Для апробації механізму закупівлі послуг за КПКВК 2301040 та враховуючи різну ступінь готовності регіонів до створення регіональних центрів громадського здоров’я, протягом 2019-2020 роках реалізовується пілотний проект щодо зміни механізму фінансового забезпечення проведення епідеміологічного нагляду (спостереження), діяльності закладів громадського здоров’я та заходів боротьби з епідеміями (далі – пілотний проект) для Рівненської, Херсонської, Кіровоградської областей та м. Києва.

    Поряд з цим, відповідно до Закону України «Про внесення змін до Бюджетного кодексу України» від 07.12.2017 р. за №2233-VІІІ з 1 січня 2020 р. на громадське здоров’я будуть здійснюватися такі видатки:

    - з державного бюджету України – на «державні програми громадського здоров’я та заходи боротьби з епідеміями» (ст. 87);

    - з бюджетів міст республіканського Автономної Республіки Крим та обласного значення, районних бюджетів, бюджетів об’єднаних територіальних громад – на «місцеві програми громадського здоров’я» (ст. 89);

    - з бюджету Автономної Республіки Крим та обласних бюджетів – на «регіональні програми громадського здоров’я» (ст. 90).

    Міністерство охорони здоров’я в рамках підготовки бюджетної декларації на 2020–2022 рр. вже запропонувало змінити назву програми «Проведення епідеміологічного нагляду (спостереження), діяльність закладів громадського здоров’я та заходи боротьби з епідеміями» на програму «Громадське здоров’я та заходи боротьби з епідеміями».

     На громади та об’єднані територіальні громади також покладається тягар в утримані закладів системи громадського здоров’я.

    Так, згідно із статтею 32 Закону України “Про місцеве самоврядування” до повноважень місцевого самоврядування належить управління закладами охорони здоров’я, організація їх матеріально-технічного та фінансового забезпечення, організація медичного обслуговування та харчування в комунальних оздоровчих закладах, забезпечення в межах наданих повноважень доступності і безоплатності медичного обслуговування на відповідній території, а також розвиток всіх видів медичного обслуговування, зокрема розвиток мережі закладів охорони здоров’я, та сприяння підготовці і підвищенню кваліфікації спеціалістів.

    Органи місцевого самоврядування стикаються з рядом перешкод для ефективного здійснення зазначених повноважень. Виділення значних коштів з місцевих бюджетів на фінансування медицини вимушено спрямовується на співоплату поточних видатків для надання базових медичних послуг, а не на на розвиток комунальних закладів системи громадського здоров’я та їх персоналу.

    Запровадження нової моделі фінансування системи охорони здоров’я передбачає збереження повноважень органів місцевого самоврядування у цьому секторі і створення можливостей для їх повноцінного виконання. Передусім це буде досягнуто шляхом прозорого відмежування фінансової відповідальності державного рівня влади. Кабінетом Міністрів України буде визначено чіткий, обмежений перелік послуг державного гарантованого пакета медичної допомоги, надання яких буде повністю забезпечуватися за рахунок коштів державного бюджету. Місцева влада не повинна буде вишукувати кошти для надання таких послуг.

    Органи місцевого самоврядування отримають можливість спрямовувати кошти місцевого бюджету (у разі рішення відповідних громад) на управління та розвиток комунальних закладів охорони здоров’я, зокрема на придбання медичного обладнання та інші капітальні видатки. Крім того, місцева влада зможе витрачати кошти місцевих бюджетів на оплату для мешканців громади додаткових медичних послуг, що на даний час не входять до державного гарантованого пакета медичної допомоги (тобто розвиток медичного обслуговування).

    За органами місцевого самоврядування також буде закріплено функцію забезпечення громадського здоров’я на місцевому рівні, пов’язану із збереженням та укріпленням здоров’я мешканців громади, профілактикою захворюваності.

    Громадське здоров’я — невід’ємна складова системи охорони здоров’я цивілізованої держави.

    На реалізацію вищенаведеного згідно з наказом МОЗ України від 2.11.2018 р. № 2012, затверджено Примірний статут центру громадського здоров’я (обласного, міст Києва та Севастополя) та Примірну структуру центру громадського здоров’я (обласного, міст Києва та Севастополя).

    Як вбачається з наказу, ці структури створюються у вигляді комунальних некомерційних підприємств, заснованих на територіальній власності громади, і належатимуть до сфери управління відповідного органу місцевого самоврядування.

    Напрямки діяльності та  Предметом діяльності новостворених центрів зокрема буде:

    • епідеміологічний нагляд (спостереження) за хворобами та оцінка стану здоров’я населення;
    • виявлення пріоритетних проблем охорони здоров’я та загроз для здоров’я;
    • забезпечення готовності та планування на випадок надзвичайних подій у сфері громадського здоров’я;
    • забезпечення профілактики захворювань;
    • зміцнення здоров’я населення;
    • планування кадрових ресурсів для системи громадського здоров’я;
    • стратегічне керівництво у сфері громадського здоров’я;
    • комунікація в інтересах громадського здоров’я.

    Майно новостворених Центрів буде комунальною власністю і закріплюється за ним на праві оперативного управління. Майно Підприємства становлять необоротні та оборотні активи, основні засоби та грошові кошти, а також інші цінності, передані йому Уповноваженим органом управління, вартість яких відображається у самостійному балансі Підприємства.

    Новостворені Центри не матимуть права відчужувати або іншим способом розпоряджатися закріпленим за ним майном, що належить до основних фондів без попередньої згоди Уповноваженого органу управління. Підприємство не має права безплатно передавати належне йому майно третім особам (юридичним чи фізичним особам), крім випадків, прямо передбачених законодавством. Усі питання, які стосуються відмови від права на земельну ділянку, що знаходиться на балансі Підприємства або її відчуження, вирішуються виключно Уповноваженим органом управління.

    Резюмуючи слід зауважити, що забезпечення функціонування системи громадського здоров'я змінить цей стан речей. Однак треба визнати, що існує низка серйозних перешкод на шляху до належного її розвитку. Зокрема не всі регіональні органи влади приділяють достатньо уваги створенню та розвитку регіональних Центрів громадського здоров'я (РЦГЗ). Подекуди місцева влада не спроможна забезпечити достатнє фінансування заходів громадського здоров'я на регіональному рівні, ані за рахунок місцевих коштів, ані за кошт Держбюджету та інших джерел, передбачених законом. Також бракує знань та комунікації. Місцеві органи влади, деякі медичні працівники та інші зацікавлені сторони не розуміють ролі РЦГЗ та не усвідомлюють їх важливості.

    Важливо, щоб до процесу розбудови громадського здоров'я долучилася кожна громада, кожен регіон країни, а органи місцевого самоврядування були проактивними у вирішенні пріоритетних завдань системи громадського здоров'я.

    Стосовно вирішення вказаних проблем зі створення  та подальшої  розбудови системи  громадського  здоров’я на території  області, було  здійснено комплекс організаційних заходів.

    • Підготовлений проект розпорядження обласної державної адміністрації «Про створення міжвідомчої робочої групи з питань розвитку системи громадського здоров'я у Вінницькій області», яким буде затверджено склад робочої групи та положення про робочу групу;
    • Підготовлений план роботи міжвідомчої робочої групи;
    • Підготовлений проект розпорядження обласної державної адміністрації «Про затвердження Стратегічного плану розвитку системи громадського здоров'я у Вінницькій області на 2020-2022 роки»;
    • Розроблений проект рішення сесії обласної ради «Про регіональний центр громадського здоров'я».
    • Окрім цього у вересні був розроблений проект рішення сесії обласної ради «Про надання згоди на передачу з державної власності цілісного майнового комплексу Державної установи "Вінницький обласний лабораторний центр Міністерства охорони здоров’я України" у спільну власність територіальних громад сіл, селищ, міст Вінницької області». Даний проект рішення був розглянутий на засіданнях постійних комісій обласної ради з питань бюджету, фінансів і обласних програм, та з питань житлово-комунального господарства, енергоефективності та енергозбереження. Проте постійні комісії обласної ради відстрочили розгляд на сесії даного питання, через недостатність фінансових ресурсів- для утримання цілісного майнового комплексу Державної установи «Вінницький обласний лабораторний центр Міністерства охорони здоров’я України»;
    • Розроблений проект Статуту Комунального неприбуткового підприємства «Вінницький обласний центр громадського здоров’я Вінницької обласної ради»;
    • Підготовлений проект розпорядження обласної державної адміністрації «Про затвердження комунікаційної стратегії з питань громадського здоров’я у Вінницькій області на 2020-2022 роки

    Розроблені пропозиції  щодо інтеграції функції  в  сфері  моніторингу  та оцінки  управління   якістю  інформації.

    Внесено рекомендації з  впровадженням  системи  попередження  інфекційних  хвороб що можуть виникати при наданні медичної допомоги та інфекційного контролю.

    Здійснено підготовку  пропозицій, зі створення  окремого підрозділу імунопрофілактики. Ініційовано  розробку  Регіональної програми «Громадське здоров’я Вінниччини 2021- 2023роки»

    Це саме ті практичні кроки, які при їх реалізації, дозволяють створити  дієву систему громадського здоров’я в регіоні.