Розділи

    • 17 липня 2020

    Тютюнопаління — це найбільш поширена звичка, що завдає великої шкоди здоров’ю людини і впливає на його подальші успіхи.

    За дослідженнями вчених, тютюновий дим – дуже отруйна речовина, яка містить у собі крім нікотину, близько 1000 особливо отруйних твердих і газоподібних речовин. 

    Окрім негативного впливу на нервову систему і мозок, серцево-судинну і дихальну системи, тютюнопаління збільшує ризик захворювання злоякісними новоутвореннями. Особливо небезпечним є так зване «пасивне куріння». В газовій фракції диму міститься бензпірен (сильний канцероген, що спричиняє рак), азот та його окиси, оксиди вуглецю, ціаністий водень, акролеїн, гліцерин, спирти, альдегіди і кетони, вуглеводні, феноли, та інші. Найважливішим компонентом тютюнового диму є нікотин. Регулярне вживання нікотину викликає тютюнову залежність. Тривале і часте паління тютюну завдає значної шкоди здоров’ю курців та оточуючих їх людей, що не палять, i тварин. Підраховано, що людина, яка палить сигарету, вдихає повітря, забруднення якого в 384 000 разів перевищує ГДК. У абсолютно чистій атмосфері організм людини, що палить, зазнає такого токсичного впливу, ніби вона знаходиться в умовах, де забруднення в тисячі разів перевищує будь-які норми. Внаслідок паління, за дослідженнями вчених, щороку вмирають понад 85 тисяч українців. Крім того, що споживання тютюну на 90% підвищує ризик захворюваності на рак легень та на 30% – на рак грудей. У курців на відміну від людей, що не палять, в 2-3 рази частіше розвивається інфаркт та передінфарктний стан, стенокардія та інші, при цьому смертність від цих хвороб у курців значно вища. Понад 80% хворих, що страждають хронічним захворюванням шлунка та дванадцятипалої кишки, є курцями, особливо часто ці захворювання зустрічаються у запеклих курців. Доведено, що паління негативно впливає і на лікування виразки шлунка. Смертність від раку легень серед курців у 20 разів вища, ніж серед тих, що не палять. Паління збільшує ризик захворіти на злоякісні новоутворення і інших органів: язика, гортані, стравоходу, шлунка, сечового міхура. Життя курців до 10 років коротше, ніж у тих, що не палять, при чому скорочення тривалості життя прямо залежить від того, з якого віку та як довго людина палить.

    Особливо шкідливим паління є для молоді, і може негативно вплинути на їх потомство та швидко призвести до проблем із здоров’ям. За статистичними даними в Україні понад  50 % підлітків мають досвід куріння. Основні причини початку паління у дітей: необізнаність щодо шкідливості цієї звички, бажання здаватись дорослішими в очах свого оточення (однолітків, друзів, своєї дівчини або хлопця), негативний приклад дорослих людей, особливо батьків та вчителів. Організм людини не відразу пристосовується до тютюну. Спочатку, особливо в дитячому віці, можуть виникнути симптоми гострого отруєння: запаморочення, нудота, іноді блювота. Згодом організм звикає до тютюнового диму і з’являється стійка психологічна залежність. У молодому віці паління впливає на фізичний та психічний розвиток дитини сковує волю, підточує здоров’я. Основна шкода, нанесена здоров’ю внаслідок вживання тютюну, проявляється не відразу, а через 10 – 20 років, тому більшість курців не помічають щоденних  негативних змін у стані свого здоров’я.

    Крім того, більш модні речі (електронні цигарки), які популярні у молоді, практично не зменшують рівень шкідливості тютюнопаління для здоров’я. У складі тютюнового диму від електронних цигарок знаходяться канцерогенні речовини, які можуть викликати рак легенів, дрібні частки, що глибоко проникають до легенів та алергени. Причому природний нікотин тютюну в електронних цигарках замінений на більш шкідливий хімічний.

    Враховуючи той факт, що тютюн викликає сильну психологічну залежність, а кинути палити  дуже важко, батькам та вчителям необхідно проводити бесіди зі своїми дітьми про шкідливість тютюнопаління та не провокувати шкідливу звичку своїм негативним прикладом. Паління є не тільки особистою проблемою кожної людини окремо, але й гострою соціальною проблемою, з якою пов’язане майбутнє людства.

    В «Укрінформ» 8 липня поточного року відбулась пресконференція, де народні депутати та експерти з контролю над тютюном продемонстрували  результати однієї з найефективніших стратегій скорочення споживання тютюну – підвищення акцизних податків на тютюнові вироби. За перші 5 місяців (січень – травень) 2020 року, до Держбюджету надійшло рекордні 19,7 млрд гривень від тютюнових акцизів, що на 5,8 мільярда більше, ніж у відповідний період 2019 року. Це стало можливим завдяки ефективності виконання 7-річного плану щорічного підвищення ставок тютюнових акцизів на 20%. 

    Надходження до Державного бюджету від тютюнових акцизів по місяцях 2019 та 2020 років, мільярдів гривень

    «Ми налаштовані на те, щоб і далі створювати умови для скорочення поширеності куріння в нашій державі. З 2018 року діє 7-річний план підвищення тютюнових акцизів на 20% щороку. Як показують наведені цифри надходжень 2020 року, цей план є ефективним, і тому варто його дотримуватися. Також Парламент затвердив з 2021 року наближення акцизних ставок на сигарили та тютюнові вироби для нагрівання до рівня сигарет та запровадив акциз на рідини для електронних сигарет. Ми плануємо підтримати податкові зміни неціновими заходами, які готуємо Комітетом здоров’я нації у доопрацьованому антитютюновому законопроєкті », — сказала Лада Булах, народний депутат України.

    Завдяки підвищенню акцизів, українці стали курити менше. За даними звіту тютюнової корпорації Філіп Морріс, у першому кварталі 2020 року тютюновий ринок (сигарети плюс стіки для тютюнових виробів для нагрівання) скоротився в Україні на 6,5%. Зацікавлені корпорації жаліються на зростанням  контрабанди тютюнових виробів. Але ці дані не відповідають дійсності. У дослідженні агенції Кантар говориться, що на початку 2020 року рівень контрабанди був меншим (5,8%), ніж в середньому за 2019 рік (6,6%). За їх даними, у 2019 році в Україні було нелегально реалізовано 3,5 мільярди сигарет, що майже на 1 мільярд більше, ніж 2018 року.

    «Якщо порівняти з даними Державної податкової служби, у 2018 році в Україні було реалізовано 56 мільярдів сигарет, а у 2019 – лише 45 мільярдів, тобто на 11 мільярдів менше. Насправді, загалом українська контрабанда у 2019 році навіть скоротилася. За даними звіту агенції KPMG, які теж оплачують тютюнові корпорації, контрабанда сигарет з України до країн ЄС скоротилася з 4,2 мільярда 2018 року до 2,4 мільярда 2019 року, тобто на 1,8 мільярда сигарет», — зазначив Костянтин Красовський, експерт з контролю над тютюном.

    Завдяки підвищенню акцизів та іншим заходам контролю над тютюном, з 2008 по 2019 рік реалізація сигарет в Україні скоротилася майже утричі: з 125 мільярдів до 45 мільярдів, тоді як надходження до бюджету зросли з 3,6 мільярда до 44 мільярдів гривень.

    «За останні одинадцять років (2008-2019) поширеність щоденного куріння за даними Держстату серед населення України віком 12 років і старше скоротилася з 25,6% до 16,8% (з 10,1 млн до 5,6 млн), тобто на 8,8 пунктів, або на 34%. Можна із впевненістю сказати, що виконання Рамкової Конвенції ВООЗ із боротьби проти тютюну та Директиви 2011/64/ЄС в частині підвищення податків сприяє тому, що все менше людей, зокрема дітей і молоді, стають курцями», — наголосила Лілія Олефір, виконавча директорка ГО «Життя».

    Довідково:У грудні 2017, Верховна Рада України ухвалила план підвищення акцизів на тютюнові вироби, відповідно до євроінтеграційних зобов'язань України  згідно з яким до 2025 року тютюновий акциз зростатиме щонайменше на 20% щорічно. Таким чином заплановано досягнути мінімального європейського рівня оподаткування сигарет, який становить 90 євро на 1000 штук. У 2020 році в  Україні цей податок дорівнює 40 євро на 1000 штук сигарет.