Розділи

    • 10 червня 2020

    Навколишнє середовище і людина!

    Мабуть кожному із нас доводилось бути в ситуації, що коли мова заходила про «навколишнє середовище», то спершу навіть не могли визначитись про що  у першу чергу необхідно згадати ? Адже це дуже широке поняття.

    Всесвітній день навколишнього середовища, який щорічно визначається 5 червня, є для Організації Об’єднаних Націй одним з основних способів привернути увагу світової громадськості до проблем навколишнього середовища, а також стимулювати політичний інтерес і відповідні дії. Такий захід, як святкування цього Дня, розрахований і на те, щоб привнести людський чинник в питання охорони навколишнього середовища

    За науковим визначенням – довкілля (навколишнє природне середовище) це всі живі і неживі об’єкти, що природно існують на Землі або в деякій її частині (наприклад довкілля країни, регіону і т.і.). Тобто основними складовими навколишнього середовища є природне та соціальне середовище. Основними природними складовими довкілля є:

    Повітря  - один з найважливіших продуктів у житті людини. Без повітря людина може обходитись лише 5 хвилин без наслідків для здоров’я. Погіршення якості повітря порушує право на життя і на стан фізичного і психічного здоров’я. 

    Вода – наступна важлива складова для життєдіяльності людини. Без води людина може обходитись 5 днів. Запаси питної води вичерпуються, аби задовольнити потреби зростаючої кількості населення не лише для пиття, санітарних умов але й виробничих процесів та рекреаційної діяльності. За підрахунками ВООЗ значна частина людей – кожен сьомий, не мають доступу до безпечного і достатнього водопостачання. Питання безпеки людини все більше загострюється із зменшенням кількості питної води.

    Земля – близько однієї третьої поверхні використовується для землеробства. Важлива ланка для життя людини – без їжі людина може вижити лише п’ять тижнів.

    На земній кулі, яка є скінченою по своїй природі, але все пов’язане одне з одним, наприклад через харчові ланцюги і кругообіг води та геологічні цикли. Природа має здатність до відновлення, але серйозні порушення через надмірні забруднення, руйнування, втручання дестабілізують природній процес.

    Вчені прогнозують, що внаслідок цих глобальних порушень вже існують та очікуються найближчим часом зміни, які можуть негативно вплинути на життєдіяльність людства:

    Зміна рівня моря – затопить деякі невеликі, низько розташовані острівні держави. Солона вода негативно вплине на сільськогосподарські землі. І це вже відчувається на південно –східних тихоокеанських островах та в Південно – Східній Азії.

    Погодні катаклізми – повені, засухи та урагани будуть відбуватися частіше та з більшою силою.

     Вимирання – з підвищенням глобальної температури на два градуси Цельсія виникне загроза вимирання 30% всіх видів, які живуть на землі.

    Брак продуктів харчування – врожаї зменшаться із зростанням температури, зменшенням або перерозподілом опадів в першу чергу в таких регіонах як Африка, Близький Схід та Індія.

    Брак води – зміна кількості опадів приведе до засухи або повеней. Зменшиться кількість доступної води.

    Захворювання – з підвищенням температури хвороби характерні для країн з теплим кліматом  (малярія, різноманітні лихорадки та інші) перемістяться на інші території  

    Руйнування уразливих ділянок - пошкоджені території, такі як перетруєні пасовиська, знеліснені гірські схили, і ерозований орний грунт, стануть більш вразливими ніж раніше до змін клімату.

    Екологічні біженці - кліматичні зміни, разом з екологічними проблемами, змусять велику кількість  людей мігрувати або шукати  притулку від змін, що відбуватимуться у навколишньому середовищі.

    ВООЗ оприлюднила звіт, згідно з яким забруднення навколишнього середовища є однією із найголовніших причин смертності в світі. За їхніми даними через погані екологічні умови можуть зумовлювати понад 100 найнебезпечніших хвороб, які щороку вбивають майже 13 млн. людей, тобто 23% усіх смертей у світі. У звіті ВООЗ тривожна ситуація і в Україні. В період 2005 -2013р.р. українці найчастіше помирали через хвороби системи кровообігу  (понад 440 тисяч за 8 років) та новоутворень ( більше 92 тисяч). За ці роки кількість населення скоротилось на 3,7%.

    Масштабна занепокоєність станом навколишнього середовища виникла зовсім недавно. В різних культурах, протягом історичного розвитку, існували різні релігійні та філософські традиції стосовно відносин між людиною і всім іншим природним світом. У, так званому, «розвинутому» світі до останнього часу найбільш поширеним було відношення владарювання та експлуатації. І лише на початку 1960-х широка громадськість почала звертати серйозну увагу на той ступінь руйнування, що ми завдаємо навколишньому середовищу.

    На сьогодні стан навколишнього середовища в світі оцінюється як незадовільний. Екологічні катастрофи які відбуваються по у всьому світі призводять до постійного погіршення його. З’явився термін « Екоцид»злочин, проти природи.  Екологічні катастрофи дійсно привели до значних судових процесів. Проте, ні майбутні покоління, ні Навколишнє середовище самі по собі ніколи не з’являлися в суді під час розгляду справ.

    Переконливі докази можуть заставити бізнеси, що завдають масштабну екологічну шкоду, прийти до суду. Термін «екоцид», що означає будь-які значні руйнування та знищення природного довкілля, було введено в обіг після гербіцидної катастрофи в Південно-Східній Азії, що мала місце підчас  війни у В’єтнамі.

    Разом з тим, про позитивні звернення до судів за «злочинне» відношення до навколишнього середовища відомо у всьому світі. Є навіть звернення до Європейського суду з прав людини пов’язані з навколишнім середовищем. Є позитивні звернення і в Україні, після внесення змін до  законодавства, коли контролюючі служби повинні вирішувати питання притягнення  до відповідальності за бруднення довкілля через суди. Але разом з тим, це можна назвати лише поодинокими зверненнями при тій кількості порушень, які ми спостерігаємо і які призводять до негативної зміни довкілля.

    Основні напрями державної політики України у галузі охорони довкілля, використання природних ресурсів та забезпечення екологічної безпеки розроблено відповідно до статті 16 Конституції України. Визначено, що забезпечення екологічної безпеки і підтримання екологічної рівноваги на території України, подолання наслідків Чорнобильської катастрофи – катастрофи планетарного масштабу, збереження генофонду Українського народу є обов’язком держави.

    Нинішню екологічну ситуацію в Україні можна охарактеризувати як кризову, що формувалася протягом тривалого періоду через нехтування об’єктивними законами розвитку і відтворення природно – ресурсного комплексу України.

    Необхідно визнати, що природоохоронне законодавство в Україні потребує вдосконалення, а реформи установ, які мали відношення до нагляду за дотриманням  його за останні 5 -8 років не покращили ситуацію, а навпаки погіршили. 

    Навіть на прикладі Вінницької області можна спостерігати зменшення кількості притягнення до відповідальності за порушення природоохоронного законодавства при погіршенні стану навколишнього середовища за останні  4- 5 років. За даними Вінницького центру гідрометеорології, який постійно висвітлює результати таких досліджень, у лютому 2020р. в атмосферному повітрі міста Вінниці середня  концентрація по діоксиду азоту перевищувала ГДК середньо добова у 2,5 рази, по фтористому водню – у 1 раз.  За індексом забруднення атмосферного повітря (ІЗА) загальний рівень забруднення у лютому становив 8,55 загалом по місту і характеризувався, як високий. Порівняно з лютим 2019 року рівень забруднення по м. Вінниці незначно зріс  по діоксиду азоту, формальдегіду . Аміак, оксид вуглецю, завислі речовини не значною мірою знизились, а діоксиду сірки та фтористого водню  залишились без змін.

    Державною установою «Вінницький ОЛЦ МОЗ України» в області моніторинговими дослідженнями атмосферного повітря охоплюється щорічно 149 населених пунктів : 74 сільські та 75 міських , в т.ч. м. Вінниця. В 2019 році  з досліджених - 4185 проб атмосферного повітря, - 6,9% не відповідали вимогам по вмісту забруднюючих речовин, (в 2018р. – 5,3%, в 2017р. – 2,9%).   Із загальної кількості досліджень – 61,2% (2562 проби) складають проби   в міських поселеннях та 38,8% (1623 проби)  - в сільських. Питома вага проб з перевищенням ГДК збільшилась,  по міським поселенням з 5,8% в 2018 р. до 8,5% в 2019р., по сільським показник залишився на тому ж  рівні, відповідно - 4,5% в 2018р. та 4,4% в 2019р. Висока питома вага нестандартних проб повітря склалась за рахунок  перевищеного вмісту пилу, оксиду вуглецю, азоту діоксиду, фенолу та його похідних, формальдегіду.

    Викликає занепокоєння і якість питної води централізованого водопостачання в області. З 2013 по 2019р.р. якість погіршилась за санітарно – гігієнічними показниками з 3.3%, не відповідаючих нормативам, до 14,4%, а за бактеріологічними показниками з 4.9% до 14,6% відповідно. А якість децентралізованого водопостачання (криниць), за аналогічний період, за санітарно – гігієнічними показниками з 4,2%  до   44,8%, а за бактеріологічними з 18,6% до 38,3% відповідно.

    Всесвітній день навколишнього середовища –«народна подія», що супроводжується такими барвистими видовищами, як вуличні мітинги, паради велосипедистів, концерти, конкурси творів і плакатів відповідної тематики, посадка дерев, а також компанії з рециркуляції відходів і прибирання територій. В світі функціонує багато екологічних організацій і активістів, які виступають за чисту і безпечну планету. Але до досягнення позитивних змін ще далеко.

    Для збереження довкілля необхідно консолідувати зусилля: - відповідного природоохоронного законодавства та жорсткого контролю за його виконанням і суворою відповідальністю, ініціативи громадських організацій і активістів, розуміння того, що основною рушійною силою зміни  підходів до природоохоронних питань є громади. А також роз’яснювати користь партнерських відносин, з тим щоб у всіх країн і народів було більш безпечне і благополучне майбутнє.

    Борисенко А.В. – заступник директора

    ДУ «Вінницький ОЛЦ МОЗ України» червень 2020р.