Розділи

    • 27 травня 2020

    «Захист юнацтва від маніпуляцій тютюнової індустрії та запобігання їх залучення до вживання тютюну та нікотину»

    У Верховній Раді України готовий комплексний законопроект, який передбачає значні обмеження для продавців тютюнових виробів.

    Законопроект №2813 захистить від смертельної шкоди тютюнових виробів та новітніх пристроїв для куріння. Він, зокрема, передбачає заборону продажу неповнолітнім електронних цигарок, збільшення площі антиреклами до 65% на пачках цигарок та її нанесення на пачки-наповнювачі для електронних цигарок, заборону на рекламу цигарок в інтернеті та її заборону на електронні сигарети, заборону продажу ароматизованих цигарок, підвищення граничного віку до 21 року на продаж тютюнових виробів та їхніх замінникі .  Ініціаторів законопроєкту непокоїть агресивна реклама та безконтрольний продаж неповнолітнім тютюнових виробів для нагрівання та пристроїв для їхнього використання, електронних сигарет, рекламна викладка сигарет у точках продажу, доступність тютюнових виробів, застарілі попередження на пачках сигарет та ароматизовані сигарети.

     «Ми чудово розуміємо, що основна ціль тютюнових компаній – це юнацтво та молодь. Вони шукають нових курців, щоб знайти заміну старим клієнтам, які помирають. Для залучення використовують широкий асортимент ароматизованих сигарет, а також новітні девайси для куріння, які агресивно нав’язують в Інтернеті та соціальних мережах», - сказала народна депутатка України Лада Булах.

    Згідно з даними Глобального опитування молоді щодо вживання тютюну, в Україні 18,4% дітей 13-15 років є теперішніми споживачами електронних сигарет (22,6% хлопців і 14% дівчат), а будь-коли вживали тютюн 48% дітей цієї вікової групи. Окрім того, 14,9% дітей 13-15 років (17,8% хлопців і 12,1% дівчат) є теперішніми споживачами тютюну.

    Щороку 31 травня у світі відзначається Всесвітній день без тютюну, запроваджений у 1987 році Всесвітньою організацією охорони здоров'я. Темою Всесвітнього дня без тютюну-2020 році є захист юнацтва та молоді від маніпуляцій тютюнової індустрії та запобігання їхньому вживанню тютюну та нікотину.

    Тютюнопаління (або просто паління) – набута шкідлива звичка вдихання диму тліючого висушеного листя тютюну. Найважливішим компонентом тютюнового диму є нікотин. Регулярне вживання нікотину викликає тютюнову залежність. Тривале й часте паління тютюну завдає значної шкоди здоров’ю курців та оточуючих їх людей, що не палять, та тварин. Від хвороб, розвиток яких є наслідком тютюнопаління, щорічно помирає 5,4 млн осіб. Тобто 1 з 10 смертей у світі спричинена саме вживанням тютюнових виробів.

    Звичка куріння виникла ще з 2000 року до нової ери, коли американські індіанці вдихали дим, що виникав при розпалюванні листків рослини Nicotiana tabacum.

    Європа в різний час по-різному ставилася до тютюну і куріння. Спочатку цій рослині приписували дивовижні цілющі властивості. Наприклад, французький посол Жан Ніко (від його імені походить слово «нікотин») приписав нюхання тютюну французькій королеві, як засіб від головного болю. В Англії, під час епідемії чуми, тютюн змушували курити для профілактики.

    Проте йшов час, і люди стали помічати негативну дію тютюну, особливо те, що він викликає залежність. У різних країнах почалися заборони на куріння.

    У царській Росії до тютюнопаління ставилися також негативно. Особливо після того як у 1634 році, внаслідок паління, згоріла дерев’яна Москва.

    Цар Олексій Романов наказав катувати тих, у кого буде знайдений тютюн, бити батогом на «козі» до тих пір, поки не скажуть, де взяли бісівське зілля. В інший період історії курцям відрізали носи і відсилали на каторгу до Сибіру.

    Амністію для тютюну ввів цар Петро I після поїздки до Голландії. Відтоді справа вирощування тютюну стала державною і оскарженню не підлягала.

    Звичка куріння стала поширюватися Європейським та Азіатським континентами, періодично збільшуючись під час війн та стресових ситуацій .

    Сьогодні в  Україні щоденно курить 45 % дорослих чоловіків і 9 % дорослих жінок; серед молоді курить 45 % юнаків і 35 % дівчат.  Понад 90 % населення України підтримує заборону куріння на всіх робочих місцях, а 70% населення підтримають повну заборону реклами тютюну. Всього в країні нараховується близько 9 мільйонів активних курців, що складають третину всього працездатного населення країни.  Україна посідає 17 місце в списку країн-лідерів за кількістю курців, та ІІ місце за кількістю викурених цигарок на одного громадянина. На кожного українця припадає понад 2500 сигарет — майже 7 щоденно.

    Особливо страшна статистика серед молоді кожен четвертий підліток  викурює першу сигарету у віці 10 років, також Україна є другою країною у світі (після Чилі), де у віці 13-15 років курять більше 30 % юнаків і дівчат.

    За офіційною статистикою в Україні щороку від хвороб пов’язаних з курінням помирає 120 тисяч чоловік.  Поширеність щоденного куріння останнім часом  в Україні  зменшилась. Так, щоденно палили 62 % чоловіків (від 15 років і старше), а зменьшились до  45 %. Кількість жінок-курців скоротилася майже вдвічі — з 17 % до 9 %. Хоча боротьба з курінням на державному рівні у багатьох країнах призвела до зменшення курців, але кількість курців серед молоді продовжує збільшуватись. Разом з цим підвищується ризик виникнення хвороби не тільки у самих курців, але й в майбутнього покоління. Куріння наносить велику шкоду всім, але особливо молодому поколінню, організм яких знаходиться в процесі статевого дозрівання, тому куріння може негативно вплинути на їх потомство. Куріння є не лише особистою проблемою кожної людини окремо, але й гострою соціальною проблемою, з якою пов’язане майбутнє всього людства.

    При повільному згорянні виділяється дим, що є неоднорідною (гетерогенною) сумішшю, яка  складається в середньому з 60 % різних газів і 40 % мікроскопічних дьогтевих крапель (аерозолі).

    Нікотин є однією з найсильніших із відомих нам отрут.  При згорянні сигарети він руйнується тільки частково, приблизно на 25 %. Вміст нікотину в диму головного струменю сигарети від 0,4 до 3мг — лише 20 % від загальної кількості нікотину в сигареті. В недопалку залишається біля 5 %, а інші 50 % потрапляють в повітря в приміщенні, де курять.

    Фізична та психологічна залежність від нікотину розвивається набагато швидше, ніж від алкоголю, також відомий і такій факт,  якщо молодь віком 12-17 років  палить, то ймовірність вживання ними героїну у 12 разів, а кокаїну у 51 раз вища, ніж у тих, хто не палить, а якщо молодь 12-17-літнього віку випалює більше пачки цигарок, то ймовірність вживання ними героїну вища у 51 раз, а кокаїну у 106 разів.

    Згідно з даними дослідження, що здійснювалося за підтримки Дитячого фонду ООН (ЮНІСЕФ), майже 21% опитаних віком від 14 до 34 років зазначили, що курять. Близько 54% з тих, хто нині не курить, хоч раз пробували тютюнову продукцію: звичайні сигарети, кальяни чи вейпи. Частка молоді, що ніколи не курила, незначна – усього 24.3%. Тож тютюнопаління є однією з найбільш поширених шкідливих звичок української молоді.

    Попри заборону реклами тютюну, вона все ще діє, хоч і є прихованою. Результати опитування демонструють: 60,4% молоді бачили рекламу сигарет. Серед них більшість спостерігає її у кіосках — 56,8%, супермаркетах (біля каси) — 48,9% та в інтернеті — 25,5%. Вітрини з сигаретами оформлюють таким чином, щоби спонукати людей до вживання тютюнових виробів. Для того, щоб посилити захист української молоді від куріння, необхідно покласти край агресивному маркетингу тютюнових компаній.