Розділи

    • 25 травня 2020

    Стан атмосферного повітря і неінфекційна захворюваність

    Атмосферне повітря є одним з основних життєво важливих елементів навколишнього природного середовища.

    Існує такий вислів, що атмосферне повітря ніколи не буває чистим. Якщо взяти чистоту атмосферного повітря над рівнем океану за одиницю, то у сільських місцевостях забруднення буде - в 10 раз вище, у невеликих містах – в 35, великих містах – в 150, а у великих промислових центрах – у тисячу разів. (Швиденько А.Н., Руденко В.П., Евдокименко В.К. Екологічні основи природокористування. Київ, 1999, стор.130-135)

    Забруднення біосфери  відбувається різними елементами: - хімічними речовинами, твердими частинками і біологічними матеріалами, здатними заподіяти шкоду  людині та іншим живим організмам.

    Науково підтверджено кореляційний зв’язок між станом забруднення атмосферного повітря та захворюваністю. Всесвітня організація охорони здоров'я (ВООЗ) констатує, що забруднення повітря призводить до збільшення захворюваності та смертності в світі.  За даними цієї ж організації,  забруднення атмосферного повітря є пріоритетним чинником ризику для здоров’я населення, при цьому понад 80% захворювань тією чи іншою мірою залежать від якості повітря (Джерело: mk.dsp.gov.ua).      Щороку в світі від забруднення повітря передчасно помирають мільйони людей. Ще кілька мільярдів щодня змушені дихати насиченим пилом та отруйними сполуками повітрям. Нині загалом близько 90 відсотків дітей проживають у містах, де повітря забруднене різними шкідливими речовинами. Експерти ВООЗ зазначають, що особливо серйозні проблеми внаслідок забруднення повітря спостерігаються в переважній більшості міст небагатих країн. 

    Таке явище, як незадовільна якість міського повітря не оминуло й Європейський континент. Але найбільше від цього потерпають саме країни Центральної та Східної Європи, серед яких і Україна. Приміром, фахівці Центральної геофізичної обсерваторії імені Бориса Срезневського підрахували, що в першому півріччі 2018 року в 13-ти українських містах спостерігався високий рівень забруднення повітря. Лідерами виявилися Маріуполь, Одеса, Луцьк. Ще дев'ять міст мали високий вміст шкідливих речовин у повітрі. А порівняно з минулим роком концентрація небезпечних для здоров'я речовин у повітрі українських міст навіть зросла. (І.Р. Стахів Київський НУ  ім. Тараса Шевченка, м. Київ Вплив забрудненого повітряного середовища на стан здоров’я населення за 2001–2010 рр.)   

    Виявлено, що поряд зі збільшенням концентрації шкідливих речовин в атмосферному повітрі  спостерігалося зростання рівнів захворюваності населення, у тому числі хворобами органів дихання, систем кровообігу, хворобами алергічного походження. Виявлено сильний прямий кореляційний зв’язок між ступенем забруднення повітря пилом і загальним рівнем захворюваності дорослого населення на бронхіальну астму (r = 0,88), системи кровообігу (r = 0,91), ішeмічні хвopoби сepця (r = 0,89), на алергічний риніт (r = 0,72).  

    В Україні негативного впливу атмосферних забруднень зазнає близько 17 млн. осіб, або 34% всього населення. Вади розвитку дітей у містах із  забрудненням навколишнього середовища  трапляються в 3— 4 рази частіше, ніж у відносно чистих, хвороби органів дихання реєструються удвічі частіше, загальний рівень захворюваності населення на 25—40% вищий, вищий також рівень алергічних, онкологічних, серцево-судинних, генетичних та інших захворювань.  

    Забруднення повітря відбувається за рахунок природних та антропогенних джерел. До природних джерел відносяться пилові бурі, виверження вулканів, пожежі в лісах та степах, руйнування гір, космічний пил та інше. Разом з тим, значно більше забруднення відбувається за рахунок діяльності людини (антропогенне). Тим більше, що до так, званих природних джерел також причетна людина. Вирубування лісів веде до руйнування гір, розорювання родючих земель до формування пустель і пилових бурь, спалювання відходів діяльності до масштабних пожеж, ядерні випробовування до провокування виверження вулканів, польоти в космос - космічне забруднення і т.і.

    Антропогенне забруднення спричинене еволюцією людства – це розвиток промисловості: теплові електростанції, металургійні виробництва, видобуток і використання радіації, хімічна промисловість, всі види транспорту, виробничі і побутові відходи, використання хімічних засобів у сільському господарстві, побутове забруднення – опалювання будинків , приготування їжі. Склад викидів в атмосферне повітря найрізноманітніший , в залежності від джерела. Серед інгредієнтів забруднення - тисячі хімічних сполук, особливо важкі метали та оксиди, токсичні речовини та аерозолі. Різні джерела викидів можуть бути однаковими за складом і характером забруднюючих речовин. Так вуглеводні надходять у атмосферу і при спалюванні палива, і від нафтопереробної промисловості, і від газовидобувної промисловості.

    Масове застосування мінеральних добрив і хімічних засобів захисту рослин призвело до появи отрутохімікатів в атмосфері, ґрунтах і природних водах, забрудненню біогенними елементами водойм, водотоків і сільськогосподарської продукції (нітрати, пестициди і т. п.). При гірських розробках на поверхню землі витягаються мільйони тонн різноманітних, найчастіше фітотоксичних гірських порід, що утворюють терикони і відвали, що пилять і горять.

                                              Джерела викидів довкілля

    Галузь промисловості

    Вид викидів

    Шкідливість

    Вугільна, металобробна, паперова

    Викиди, які містять частки піску, породи та інші механічні домішки

    Можуть порушувати природні екосистеми, санітарний режим, замулювати дно та берег

    Машинобудівні Заводи, підприємства хімічної промисловості

    Викиди, що утворюються внаслідок нейтралізації та очищення стічних вод

    Довкілля забруднюється солями важких металів, ціанідами, кислотами, токсичними органічними та неорганічними сполуками

    Рудозбагачення, вуглезбагачення, шкіряні заводи

    Забруднення, які містять мікро- та макроелементи

    Забруднення довкілля надмірною кількістю мікро- та макроелементів, в окремих випадках збудниками зайворювань; (шкіряні заводи)

    Спиртові, цукрові, крохмало-паточні та інші заводи

    Забруднення, які містять органічні сполуки рослинного та тваринного походження

    Забруднення довкілля органічними сполуками, які легко загнивають, можуть викликати інфекційні захворювання

    Розвиток автомобільного транспорту призвів до зростання забруднення атмосфери  важкими металами і токсичними вуглеводнями. Атмосферу забруднюють практично всі види сучасного транспорту, кількість якого у світі постійно збільшується.

    За найсвіжішими дослідженнями ( квітень 2019р.) міжнародної асоціації автовиробників у 2015 році в світі експлуатувалося  947 млн. легкових і 335 млн. комерційних автомобілів.. В Україні  у 2018 році було наявних: легкових авто – 6 566 тисяч, автобусів – 250 тис, мототранспорту - близько 840 тисяч.

    До відому, аналітики світового банку в 2017р. підрахували, що до 2050р. число машин  подвоїться. У найближчі 30 років у світі з’явиться 1мільярд 200 мільйонів автомобілів, і зосередженні вони будуть в основному в країнах Азіатсько – Тихоокеанського регіону.
    Токсичність відпрацьованих газів бензинових двигунів обумовлюється головним чином вмістом оксиду вуглецю та діоксиду азоту, а дизельних двигунів – діоксидом азоту та сажі. Одним із шляхів зменшення негативного впливу транспорту на здоров’я людини і навколишнього середовища переведення транспортних двигунів на газ. Газ краще за бензин змішується з повітрям, тому він повніше згоряє в двигунах, при цьому менше шкідливих речовин виділяється в атмосферне повітря

    Щоб контролювати кількість шкідливих викидів в атмосферу, з метою їх зменшення, у розвинених країнах встановлюються системи контролю викидів продуктів згорання, не дивлячись на велику вартість таких систем. Посилюється контроль над вмістом вихлопних газів, встановлюються очисні споруди на електростанціях та інших промислових підприємствах, впроваджуються технології десульфуризації димових газів. Установка каталітичних нейтралізаторів на бензинових автомобільних двигунах дозволяє зменшити об’єми викидів в атмосферу оксидів азоту, угарного газу та вуглеводнів більш як на 75%.

    Забруднення атмосфери неоднакове по регіонах. В індустріально розвинених районах воно може бути в тисячу разів більшим за середньопланетарні значення. У світі щороку спалюють понад 10 млрд. т. органічного палива, переробляють близько 2 млрд. рудних і нерудних матеріалів. Лише при спалюванні вугілля в атмосферу щороку потрапляє близько 120 млн. т. попелу, а разом з іншими видами пилу - до 300 мли т. За орієнтовними підрахунками, в атмосферу за останні 100 років надійшло 1,5 млн. т арсену, 1 мли т нікелю, 900 тис. т чадного газу, 600 тис. т цинку, стільки ж міді.

    Наслідки забруднення атмосфери

    Атмосфера має здатність до самоочищення. Концентрація забруднювальних речовин через розпорошення їх у повітрі, осідання твердих часточок під впливом сили гравітації, випадання різних домішок з опадами (дощ інтенсивністю 1 мм/год. за 45 хв. вимиває з повітря 28% часточок пилу діаметром 10 мкм).

    Проте від величезної кількості забруднювальних речовин, що надходять в атмосферу сьогодні, вона не встигає самоочищуватись. Так, при спалюванні за рік 2,1 млрд. т кам'яного вугілля і 0,8 млрд. т бурого в навколишнє середовище потрапляє 225 тис. т арсену, 225 тис. т германію, 153 тис. т кобальту і, крім того, мільйони тони пилу з металургійних заводів, майже 1/5 частина світового виробництва цементу. 

     За приблизними підрахунками, маса забруднювальних речовин в атмосфері становить 9-10 мли т. Порівняно з масою земної атмосфери це мізерна величина, однак на висоті 50- 100 м від Землі, де саме концентруються забруднювальні речовини, частка їх є істотною відносно кількості чистого повітря. 

    Головними екологічними глобальними наслідками забруднення атмосфери є:

    - парниковий ефект;

    - озонова дірка;

    -кислотні дощі;

     -смог.

    Класифікація рівнів небезпеки забруднення повітря за кратністю перевищення ГДЗ забруднювача в атмосфері

    Рівень забруднення

    Ступінь небезпеки

    Кратність перевищення ГДЗ

    Відсоток* випадків перевищення ГДЗ

    Допустимий

    Безпечний

    1–2

    >0–4

    Недопустимий

    Помірно небезпечний

    >2–4,4

    >4–10

    Недопустимий

    Небезпечний

    >4,4–8

    >10–25

    Недопустимий

    Дуже небезпечний

    >8

    >25

    – визначають із використанням різних методів.  (Колесник В.Є., д-р техн. наук, професор, Павличенко А.В., д-р техн. наук, доцент, Калініна К.Р., студент (ДВНЗ «НГУ») ЕКОЛОГІЧНА КЛАСИФІКАЦІЯ ЯКОСТІ АТМОСФЕРНОГО ПОВІТРЯ ЗА КОМПЛЕКСНИМИ ІНДЕКСАМИ ЙОГО ЗАБРУДНЕННЯ. Геотехнічна механіка. 2017, №137)

    Для збереження довкілля існують правові і організаційні основи та екологічні вимоги в галузі охорони атмосферного повітря.  

    Згідно із Законом України «Про охорону атмосферного повітря» державне управління в галузі охорони атмосферного повітря відповідно до закону здійснюють:

    - Кабінет Міністрів України;

    - центральний державну політику у сфері охорони навколишнього природного  середовища;

    - центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони здоров’я;

     - центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони здоров’я;

     - Рада міністрів Автономної Республіки Крим, місцеві державні адміністрації, інші центральні та місцеві органи виконавчої влади, органи місцевого самоврядування.

    За рахунок впровадження заходів по зменшенню  забруднення біосфери у ЄС в цілому,  порівняно з 1990-м роком кількість передчасних смертей унаслідок забруднення повітря скоротилася приблизно вдвічі. Утім, це - ще не все. Ухвалений ще 2013-го року пакет заходів передбачає подальше істотне скорочення рівня шкідливих викидів до 2030-го року.

    Однак, ще й сьогодні багато країн ЄС не зважають на європейські норми, порушуючи їх. Так, у травні 2018-го року Єврокомісія подала позов до суду проти Німеччини, Франції, Великобританії, Італії, Угорщини та Румунії через незадовільну якість повітря у містах в цих країнах.

    Функціонування  системи моніторингу довкілля є невід’ємною складовою державної політики у сфері охорони навколишнього природного середовища, спрямованої на забезпечення конституційного права громадян на безпечне середовище існування. В Україні також існує законодавча база щодо проведення моніторингу факторів навколишнього середовища. Але проведення моніторингу, на даний час, потребує суттєвої корекції та вдосконалення.

    На Вінниччині постійно проводиться моніторинг стану атмосферного повітря. Вінницький центр гідрометеорології постійно висвітлює результати таких досліджень. У лютому 2020р. по м. Вінниці проводились  спостереження за забруднен­ням атмосфери на  двох стаціонарних постах (ПСЗ): ПСЗ №1  вул.Київська, 25; ПСЗ№2 – на Немирівському шосе, 29.

    У повітрі визначалось 15 забруднювальних домішок, з них основні - завислі речовини, діоксид сірки, оксид вуглецю та діоксид азоту і специфічні - фтористий водень, аміак, формальдегід та вісім важких металів (залізо, кадмій, манган, мідь, нікель, свинець, хром, цинк).

     У лютому в атмосферному повітрі міста спостерігався помірно високий вміст діоксиду азоту (речовина 3 класу небезпеки), фтористого водню (речовина 2 класу небезпеки). Загалом по місту середня  концентрація по діоксид азоту перевищувала ГДКс.д. у 2,5 рази, по фтористому водню – у 1 раза.  . Кількість випадків перевищення ГДКм.р. з діоксиду азоту у лютому становив 11 рази. По формальдегіду було зафіксовано 1 випадок перевищення ГДКм.р. По фтористому водню не були зафіксовані випадки перевищення ГДКм.р. Середньомісячні та максимальні з разових концентрацій інших забруднювальних домішок не перевищували відповідні санітарно-гігієнічні нормативи. Вміст важких металів у повітрі був значно нижче рівня відповідних ГДКс.д.

    За індексом забруднення атмосферного повітря (ІЗА) загальний рівень забруднення у лютому становив 8,55 загалом по місту і характеризувався, як високий

    Порівняно з лютим 2019 року рівень забруднення по м. Вінниці незначно зросло  по діоксиду азоту, формальдегіду . Аміак, оксид вуглецю, завислі речовини не значною мірою знизились, а діоксид сірки та фтористий водень  залишилось без змін.

    Середньомісячні концентрації забруднювальних речовин в атмосферному повітрі м. Вінниця  (в кратності ГДКс.д.) за лютий 2020 року  і в порівнянні з лютим  2019 року.

    Домішки

    Номери ПСЗ

                По місту        

    1

    2

    2020 рік

    2019 рік

    середньомісячні концентрації

    завислі речовини

    0,5

    0,5

    0,5

    0,7

    діоксид сірки

    0

    0

    0

    0

    оксид вуглецю

    0,4

    0,3

    0,3

    0,4

    діоксид азоту

    2,7

    2,3

    2,5

    1,1

    фтористий водень

    1,1

    0,9

    1

    1

    аміак  

    не визначається

    0,2

    0,2

    0,3

    формальдегід

    3

    не визначається

    3

    0,9

    ДУ « Вінницький обласний лабораторний центр МОЗ України» також задіяний в системі проведення моніторингу факторів навколишнього середовища. Лабораторією обласного центру та 14 лабораторіями відокремлених структурних підрозділів періодично проводяться дослідження стану атмосферного повітря в контрольних точках.  В області моніторинговими дослідженнями атмосферного повітря охоплено 149 населених пунктів : 74 сільські та 75 міських , в т.ч. м. Вінниця.

    Протягом 2019 року  досліджено 4185 проб повітря, з яких 290 проб (6,9%) не відповідали вимогам по вмісту забруднюючих речовин, (в 2018р. – 5,3%, в 2017р. – 2,9%).

    Із загальної кількості досліджень – 61,2% (2562 проби) складають проби   в міських поселеннях та 38,8% (1623 проби)  - в сільських.

    Показники досліджень атмосферного повітря (2016 – 2019 роки).

    Роки

    міські поселення

    сільські поселення

    всього

    кіл-ть

    проб

    перев. ГДК

    %

    кіл-ть

    проб

    перев. ГДК

    %

    кіл-ть

    проб

    перев. ГДК

    %

    2016

    3127

    177

    5,6

    1360

    94

    6,9

    4487

    271

    6,0

    2017

    3954

    118

    2,9

    1849

    50

    2,7

    5803

    168

    2,9

    2018

    2643

    153

    5,8

    1560

    67

    4,3

    4203

    220

    5,2

    2019

    2562

    219

    8,5

    1623

    71

    4,4

    4185

    290

    6,9

    В структурі визначених інгредієнтів найбільше зареєстровано досліджень з перевищенням ГДК :Питома вага проб з перевищенням ГДК збільшилась,  по міським поселенням з 5,8% в 2018 р. до 8,5% в 2019р., по сільським показник залишився на тому ж  рівні, відповідно - 4,5% в 2018р. та 4,4% в 2019р.

    в містах: - по пилу: в 2019р. – 14,9%, 2018р.– 10,6%,  в 2017р.- 5.8%;

    - оксиду вуглецю: в 2019р. – 8,1%, 2018р. – 5,5%,  в 2017р. - 3,8%;

    - фенолу і його похідних: в 2019р. – 13,3%, 2018р. – 7,5%,  в  2017р. - 4,2%;

    - азоту діоксиду: в 2019р. – 8,1%, 2018р. - 3,8%,

    -  формальдегіду – в 2019р. – 14,5%, в 2018р. - 11,4%.

    в селах  - по пилу: в 2019р. – 11,7%, 2018р. - 14,4%,  в 2017р.– 5,7%;

    - оксиду вуглецю: в 2019р. – 2,7%, 2018р. – 3,6%,   2017р. - 5,2%;

    -формальдегіду:_ в 2019р. – 5,4%, 2018р.– 20,4%;

    -сірчистому ангідриду в 2019р.– 1,3%, азоту діоксиду – 3,6%.

    Показники досліджень стану атмосферного повітря на території об´єктів спостереження за 2019 рік.

    Всього проведено

    досліджень

    З них не відповідають

    нормативам

    %

    Об´єкти спостереження

    2018

    2019

    2018

    2019

    2018

    2019

    Дошкільні заклади

    146

    114

    -

    -

    -

    -

    Загальноосвітні заклади

    148

    186

    -

    3

    -

    1,6

    Житлова забудова

    1273

    1389

    135

    171

    10,6

    12,3

    Зони відпочинку

    344

    327

    4

    3

    1,2

    0,9

    СЗЗ

    1152

    1280

    51

    70

    4,4

    5,5

    Висока питома вага нестандартних проб повітря за рахунок  перевищеного вмісту пилу, оксиду вуглецю, азоту діоксиду, фенолу та його похідних, формальдегіду.

     З метою зменшення негативного антропогенного  впливу людини на біосферні процеси вже тепер необхідно вживати невідкладні заходи. Повинен бути кардинальний підхід до розв’язання проблеми забруднення навколишнього середовища – прийняття та дотримання природоохоронного законодавства;  розроблення та впровадження безвідходних та маловідходних виробництв. Підвищення вимогливості контролюючих служб та судів за дотриманням законодавства щодо негативного впливу забруднення, виявлення найбільш критичних точок, джерел негативного впливу забруднення на біосферу. Лише спільними зусиллями, за участі усіх гілок влади, підприємств, установ різних форм власності, громадських організацій і громадськості можна зменшити забруднення атмосферного повітря і зберегти чисте повітря для майбутніх поколінь.

                ДУ «Вінницький ОЛЦ МОЗ України»   Борисенко А.В. –заступник директора,

                                                                 м. Вінниця, травень, 2020 рік