Розділи

    • 07 травня 2020

    Вейпінг - шкідливо, чи ні?

           До 1940 - 50-х років курці сигарет жодного уявлення не мали про шкоду своєму здоров’ю. А ще на початку 19 століття рак легень вважався надзвичайно рідкісною хворобою, допоки виробництво і реклама сигарет не набули масового характеру.  

            Коли китайський фармацевт Хон Лік у 2000 році виступив з ідеєю створити перше покоління електронних сигарет, швидше за все, він навіть не уявляв, що такий "апарат" буде настільки популярним. І хоча в цілому в світі попит на електронні сигарети зростає, однак про конкуренцію звичайним тютюновим виробам говорити поки що рано.

             Дуже важливо не поспішати з висновками й дати час незаангажованим науковцям дослідити вплив електронних сигарет на здоров’я людини. Останні дослідження показують, що підлітки, які курять електронні сигарети, у 6 разів більш схильні почати курити звичайні сигарети. У США зараз б’ють на сполох через значне збільшення кількості вейперів серед молоді.

             Справжні поціновувачі електронних цигарок називають себе вейперами (від vaping "вдихати і видихати пар") і зароджують уже цілу субкультуру. Вейпінг виступає альтернативою звичайному палінню: пар з електронної сигарети не такий міцний та різкий, як від тютюну, тому, начебто, більш безпечний. Чи справді це так? Як е-цигарки впливають на здоров’я людини?

             Електронна сигарета – це пристрій, що складається з акумуляторів, нагрівального елементу і контейнера для рідини, що випаровується. Принцип роботи простий: батарейка нагріває спіраль, відбувається випаровування рідини, яку і вдихає курець електронної сигарети. Тобто людина замість диму видихає пар, який нібито є більш безпечним та немає канцерогенних речовин, яких багато в тютюновому димі. Однак,  на сто відсотків стверджувати, що електронні сигарети безпечніші за звичайні, не можна, оскільки поки що ніхто не знає, як себе почуватимуть користувачі електронних сигарет після 10-20 років куріння.

             Всесвітня організація охорони здоров’я (ВООЗ) чітко зазначає, що основними компонентами розчину в електронній сигареті, крім нікотину, який може й не міститися в електронній сигареті, є пропіленгліколь, який має подразнюючі властивості при вдиханні з гліцерином або без нього, і ароматизатори, а також інші хімічні речовини, деякі з яких є токсичними й виділяють у повітря канцерогенні сполуки, якими змушені дихати люди, що знаходяться поруч. Тому ВООЗ рекомендує перешкоджати поширенню електронних сигарет та супутніх товарів серед молоді та некурців і пропонує врегулювати їхній обіг.

             Відсутність регулювання використання електронних сигарет  призводить до того, що в деяких брендах електронних сигарет рівень вмісту певних речовин, що викликають рак, наприклад формальдегіду та акролеїну, так само високий, як і в димі сигарет. Тому в Україні заборонено курити електронні сигарети у всіх громадських місцях.  

             Визначення електронним сигаретам законодавство України не дає, тобто не вказує, чим вони є по суті: лікарським засобом, еквівалентом традиційних сигарет чи ще чимось іншим. Не прописано також вимог щодо діяльності, пов’язаної із виробництвом, імпортом, оптовою та роздрібною торгівлею електронними сигаретами. Немає визначених вимог до складу та максимально допустимого вмісту нікотину, не встановлено обмежень щодо реалізації та пропагування цих пристроїв.

             Електронні сигарети згадуються лише один раз у частині 2 ст. 13 Закону України "Про заходи щодо попередження та зменшення вживання тютюнових виробів і їх шкідливого впливу на здоров’я населення". Відповідно до неї забороняється куріння електронних сигарет: у ліфтах, на території закладів охорони здоров’я, дитячих майданчиках, у під’їздах житлових будинків, підземних переходах, транспорті, ресторанах, на зупинках громадського транспору.
             В Україні взагалі склалася парадоксальна ситуація, оскільки електронні сигарети не регулюються належним чином й не контролюються жодною структурою, тому передбачити вплив на здоров’я цих товарів не можливо. Зараз електронні сигарети продаються в Україні як товар під кодом УКТ ЗЕД 8543 – "Схеми iнтегрованi електронні та електронні мікромодулі" – де зазначається, що електронна сигарета – це працюючий на елементі живлення мікроелектронний пристрій, який нагріває рідину, що містить пропіленгліколь, ароматизатор з нікотином або без нікотину. Тобто, виходить, що споживачі курять цей мікроелектронний пристрій й уявлення не мають, що власне вони курять.

            У Верховній Раді зареєстрували законопроєкт 2813, яким серед іншого пропонується заборонити продаж електронних сигарет та тютюнових виробів молодим людям до 21 року, а також запровадити небрендовані упаковки сигарет і заборонити їх рекламу в магазинах.

             Через хвороби, пов’язані з вживанням тютюну, Україна щороку втрачає близько 88 млрд. грн., натомість від акцизів поступає біля 43 млрд. грн. Ці акцизи сплачують курці. Щодня від хвороб, пов'язаних з курінням помирає 230 українців. За рік це - 85 тисяч людей.

             За даними Глобального опитування дорослих щодо вживання тютюну в Україні (GATS) 2010 та 2017 років, загальна поширеність вживання тютюну серед дорослих віком від 15 років знизилася на 19%: з 29,4% у 2010 році до 22,8% у 2017 році (з 49,6% до 39,7% серед чоловіків та з 10,5% до 8,8% серед жінок). Наразі щодня курить кожен п'ятий українець — це 7,2 млн. дорослого населення.

             Згідно з даними Глобального опитування молоді щодо вживання тютюну у 2017 році в Україні: - 18,4% дітей 13-15 років є споживачами електронних сигарет (22,6% хлопці і 14% дівчата), а пробували курити електронні сигарети 40% дітей цієї вікової групи. Окрім того, 14,9% дітей віком 13-15 років (17,8% хлопців і 12,1% дівчат) є споживачами тютюну.

             Пропонований законопроект  повністю відповідає директивам Європейського союзу, а саме: імплементації рамкової конвенції ВООЗ із боротьби проти тютюну, Директиви 2014/40/Є та “Реалізації цілей сталого розвитку України” ООН, а також норми законопроекту сприятимуть реалізації національного плану заходів щодо неінфекційних захворювань для досягнення цілей сталого розвитку від 26.07.2018 року №530-р.

         Норми, які зменшують можливість придбати сигарети для дітей: запроваджуються небрендовані пачки сигарет непривабливого темно-оливкового кольору, з великими зображеннями хвороб, що покривають 65% площі пачки (зараз це 45%). Це європейська практика, для того, щоб сигарети були однакові та непривабливі. Регулювання обігу електронних сигарет та заправних контейнерів для них ( обмежено продаж всіх видів сигарет для людей до 21 року). Це не просте рішення, разом з МОЗ обмірковане, воно на 100% зменшить шкоду тютюнових виробів. За даними  європейських, і американських досліджень, 95% курців яким за 35 років відмітили, що їх перший досвід вживнаня сигарет відбувся з 18 до 21 року. Це вік коли людина починає експериментувати і пробувати сигарети .  

             Також законопроектом запроваджується визначення та регулювання тютюнових виробів для нагрівання та пристроїв для їх куріння, оскільки в чинній законодавчій базі немає чітких визначень, як називаються ці засоби, і як регулювати їх обіг.

      Крім цього, пропонується повна заборона реклами сигарет, тютюнових виробів через інтернет, надання органам місцевого самоврядування можливості додатково визначати місця вільні від куріння, розширення переліку громадських місць, вільних від куріння - вокзали, гуртожитки, офіси та робочі місця. Практично до 30% людства мають згубну звичку тютюнопаління.

             Але необхідно зрозуміти – паління є не тільки особистою проблемою кожної людини окремо, але й гострою соціальною проблемою, з якою пов’язане майбутнє людства. Враховуючи той факт, що тютюн викликає сильну психологічну залежність, а кинути палити  дуже важко, батькам та вчителям необхідно проводити бесіди зі своїми дітьми про шкідливість тютюнопаління та не провокувати шкідливу звичку своїм негативним прикладом.

    Паління та його вплив на організм людини стали сьогодні і медичною проблемою, тому варто замислитись: запалювати цигарку, чи зберегти своє і довколишніх здоров’я.