Розділи

    • 21 квітня 2020

    З 21 до 26 квітня 2020року – Європейський тиждень імунізації

    В рамках Європейського тижня імунізації , в період з 21 по 26 квітня 2020року , здійснюватиметься ряд інформаційних заходів та презентацій, з метою роз'яснення правових та практичних підходів з організації та здійснення заходів з імунізації населення, спостереження за її ефективністю, в розрізі задач, які стоять перед системою громадського здоров'я, що розвивається в Україні.

    Викладені матеріали, сподіваємося, будуть цікавими , як для медичних працівників так для населення. Дана інформаційна кампанія, спрямована на роз'яснення, необхідності запобіганню поширення інфекційних хвороб, одним із найефективніших способів – імунізацією.

    Саме зараз,на прикладі розвитку COVID-19,видно наскільки вразливим є не імунізоване населення в цілому та медичний персонал зокрема. І  наскільки маштабні завдання з програм розробки,створення, вивчення та впровадження нових імунопрепаратів (вакцин, імуноглобулінів та інших).  Реалізація ж заходів з імунізації –одно з найскладніших завдань профілактичної медицини. Адже не дивлячись на встановлене правове регулювання популяційного захисту,повинні обов'язково враховуватися  індивідуальні особливості: встановлення постійних чи тимчасових протипоказів до вакцинації, пов'язаних зі станом здоров'я,наявності  необхідних імунопрепаратів,епідемічна ситуація в організованих колективах та окремих  територіях. Корекції,пов'язаних з викладеними умовами, термінів проведення щеплень, доз та періодичності введення препаратів.

    Вказане призводить до необхідності створення індивідуальних «профілів» підходів до імунізації, які повинні максимально можливо узгоджуватися із загальними віковими, статевими, професійними, колективними. Саме це є основою дієвого захисту,адже створює прошарки імунозахищених груп – « колективний імунітет».

    І ситуація, коли питома вага охоплення обов'язковими щепленнями населення,нижча рівня 90-95%, викликає занепокоєння.  Адже саме наявність прошарку неімунізованого населення є ареалом циркуляції збудників небезпечних інфекційних хвороб.

    Згідно із рекомендаціями ВООЗ, будь-які переривання рутинної (планової — відповідно до національного календаря щеплень) імунізації, навіть на короткий період, призведуть до підвищення ймовірності спалахів вакцинокерованих інфекцій або зростання кількості випадків захворювань, яким можна запобігти шляхом вакцинації. Це буде додатковим навантаженням на системи охорони здоров’я у країнах, які вже й так перевантажені через пандемію COVID-19.

    Національне законодавство також не змінює процеси рутинної вакцинації. Згідно із новими змінами у національному календарі щеплень, під час карантинних заходів не заборонено профілактичні вакцинації.

    Карантин не скасовує рутинної вакцинації. У пріоритеті є первинні вакцинальні комплекси. Зокрема, це вакцинація від кору, краснухи, поліомієліту, дифтерії, кашлюку та правця, особливо серед дітей першого року життя.

    Наразі кампанії додаткової вакцинації мають бути призупинені до моменту зняття карантинних обмежень.

    Новонароджених у пологових будинках необхідно продовжувати вакцинувати згідно із національним календарем профілактичних щеплень.

    Продовжується імунізація рекомендованими вакцинами, серед осіб з груп ризику: вакцинація за станом здоров’я, зокрема від сезонного грипу. Ця імунізація не належить до рутинної за віком, і вакцини не закуповують коштом державного бюджету. Тому слід використовувати доступні в регіоні вакцини чи закуповувати вакцини коштом місцевих бюджетів або інших джерел, не заборонених законодавством.

    Потрібно забезпечити доступ населення до вакцин. Для цього слід оптимізувати логістику з обласного рівня безпосередньо до надавачів послуг з вакцинації. Всі лікувально-профілактичні заклади повинні бути забезпечені необхідною кількістю імунобіологічних препаратів.

     Зменшення ризику передавання SARS-CoV-2 під час вакцинації

    Під час рутинної, екстреної та вакцинації за епідпоказаннями необхідно дотримуватися вимог інфекційного контролю. Це визначено національними настановами та чинним законодавством у сфері попередження інфекцій.

    Згідно з вимогами щодо профілактики інфекцій та заходів з інфекційного контролю в закладах охорони здоров’я, під час вакцинації в умовах пандемії COVID-19 потрібно:

    використовувати всі можливі доступні засоби зв’язку, щоб інформувати населення про правила вакцинації в умовах пандемії CОVID-19;

    на період карантинних обмежень рутинну вакцинацію людей з ознаками ГРВІ не здійснювати до моменту одужання;

    розглянути можливість поєднання вакцинації з плановим патронажним оглядом;

    навчити основний та резервний персонал попередженню зараження SARS-CoV-2 під час візиту до медичного закладу та вакцинації, у разі залучення резервного персоналу до вакцинації необхідна спеціальна підготовка щодо правил організації і техніки щеплень;

    оцінити ризик імовірного зараження медпрацівників, які контактували з хворими на COVID-19;

    уникати створення черг, скупчення в кімнатах очікування, заздалегідь планувати графік консультаційних прийомів та вакцинації і розмежовувати потоки пацієнтів (організувати окремі входи або визначити години для рутинної вакцинації);

    виділити добре вентильовані приміщення та забезпечити дотримання соціальної дистанції не менше 1,5-2 м щодо інших людей (або тих, хто з дітьми), які очікують на вакцинацію; також слід контролювати кількість осіб для уникнення скупчення понад 10 людей в одному приміщенні;

    забезпечити дотримання гігієни рук, наявність дезінфекторів із вмістом спирту не менше 60%, використання ЗІЗ.

     Рутинну вакцинацію людей, що перебували на самоізоляції через COVID-19 і контактних осіб, треба здійснювати після закінчення періоду самоізоляції у разі відсутності симптомів респіраторної інфекції.

    Вакцинувати людей, що мали лабораторно підтверджений випадок COVID-19, можна після одужання (відповідно до прийнятого визначення).

    Необхідно передбачити ризик випадкових несприятливих подій після імунізації через поширення SARS-CoV-2, що співпадає з вакцинацією.

    За всіма вакцинованими треба спостерігати протягом терміну, визначеного інструкцією про застосування відповідної вакцини, або, якщо термін не зазначено — 30 хвилин. У випадку погіршення стану здоров’я необхідно зв’язатися з лікарем.

    Для повідомлення, розслідування та оцінювання слід керуватися «Положенням про центральну і регіональні групи оперативного реагування на несприятливі події після імунізації/туберкулінодіагностики» (затвердженим наказом МОЗ України від 26.09.2016 № 996).