Розділи

    • 10 вересня 2021

    Суїциди на Вінниччині: де шукати допомоги, як запобігти?

    Кожні 40 секунд у світі хтось самостійно перериває власне життя. Це офіційна статистика ВООЗ станом на 2019 рік. А якщо в числовому вираженні – це 800.000 людей на рік. Кожний суїцид у середньому стосується 135 інших осіб – родичів, друзів, знайомих загиблого чи загиблої. Це – 108 мільйонів людей щороку. 

    В Україні ж щогодини 1 людина приймає рішення піти з життя.

    Суїцид є «лідером» серед неприродних причин смерті – майже кожен п'ятий випадок від усіх зовнішніх чинників. У віці від 20 до 35 років самогубства забирають більше життів, ніж ДТП.

    І стосується це не тільки молоді: чоловіки віком 75-79 років майже у 2,5 рази частіше накладають на себе руки, ніж юнаки 20-24 років. Ще одна особливість – смертність саме чоловіків.  У Всесвітній день запобігання самогубств говоримо з фахівцями Вінницької обласної клінічної психоневрологічної лікарні ім. акад. Ющенка про те, якою є ситуація на Вінниччині, що робити людям, що поруч, де шукати допомоги, куди телефонувати і як діяти та головне – як запобігти суїцидальним намірам.

    - Якщо говорити про 2020-й рік, – розповідає Олег Токарчук, лікар-психіатр 19 відділення КНП «Вінницької обласної клінічної психоневрологічної лікарні ім. акад. О. Ющенка ВОР», – в Україні було зареєстровано 7654 випадки суїциду, з них 311 випадків – це у Вінницькій області.  Тобто, наша область не входить у десятку «лідерів» з цього питання, але проблема також потребує підвищеної уваги суспільства. Вікова структура цих випадків на Вінниччині загалом відповідає загальноукраїнській. Проблема стосується як людей працездатного віку, так і людей похилого віку.

    Суїциди є також «лідерами» на Вінниччині серед неприродних причин смерті, після цього у нас – ДТП, отруєння алкоголем, вбивства. Серед неприродніх причин смерті у структурі смертності самогубства складають 20 %.

     В Україні смертність чоловіків від суїциду в 7,5 разів більша від кількості суїцидів у жінок, – пояснює лікар-психіатр. – Якщо проаналізувати 2019-й рік,  то з 6279 самогубств, майже 5100 – це самогубства чоловіків. Така ж відповідно тенденція спостерігається й у Вінницькій області.

    - З чим це пов’язано?

    - Однією з версій причин такої статистики фахівці пояснюють, що чоловіки частіше обирають більш вірогідні способи самогубства, ніж  жінки.  Ще один із факторів ризику: у чоловіків є більший доступ до вогнепальної зброї.

    -  Також чоловіки менше схильні ділитися своїми емоціями та відповідно рідше звертаються за допомогою. Так, за статистикою на депресії, які є основною причиною самогубства, хворіють частіше жінки.  У чоловіків ця статистика суттєво менша. Можливо це пов’язано з тим, що чоловіки і менше звертаються, і менше виявляється, а отже і реєструється депресивний стан. Адже всі ми проживаємо наші емоції по-різному, хоча страждають від життєвих проблем однаково, як і жінки, так і чоловіки. Ми звикли, що чоловік має бути сильним і не може ділитися емоціями – так прийнято у суспільстві.

    -  Ми звикли бачити лише зовнішні прояви життя іншої людини. І думаємо, що людина зі здоровою сім'єю, хорошою роботою, красивим будинком взагалі не може скаржитися на життя.

    За якими ознаками-симптомами можна зрозуміти, що у людини може бути не все гаразд?

    - Серед факторів ризику – наявність психічних захворювань, – пояснює Олег Олегович Токарчук. – Це може бути депресія, деполярний розлад, зловживання психоактивними речовинами та алкоголем. Серед соціально-економічних факторів ризику – безробіття, бідність, відсутність постійного місця проживання, дискримінація за будь якою ознакою. Також серед причин суїцидів, як можливий фактор, є участь у екстремальних ситуаціях. Згідно даних  2018 року,  дослідження, що тривало з 2014-го року, майже тисячу військовослужбовців, які вчинили самогубство, були з числа тих, хто брав участь в операції ООС, чи інших військових операціях. Здебільшого в будь якому випадку основною причиною самогубств залишається депресія, наголошує лікар-психіатр.  В результаті цього стану людина починає бачити себе та  оточуючий світ у виключно негативному світлі.

    - На які «тривожні симптоми» близькі оточуючі люди мають звернути увагу, щоб запобігти розвитку суїцидальних настроїв?

    - Характерними симптомами можуть бути: пригніченість, дратівливість, тривожність, втрата апетиту, втрата або набір ваги, порушення пам’яті або концентрації уваги, сонливість або безсоння, відчуття відчаю або посиленої провини, і думки про самогубство. Людина може про них говорити. І дуже часто в цей момент люди і звертаються по допомогу до фахівця.  Також у людини можуть проявлятися  скарги на проблеми зі шлунком (яких раніше ніколи не було), прискорене серцебиття чи перебої у роботі серця, задишка, головні болі.

    -   Як можна запідозрити, що людина близька до самогубства?

    –        Це можливо зрозуміти не завжди. Інколи людина може бути життєрадісною, вести себе, як зазвичай, зовні задоволеною життям, але насправді в душі переживати глибокий депресивний стан. В такому випадку людина ні з ким ділитися своєю інформацією не буде, і все ж таки здійснить суїцид.

    –        Проте за певними ознаками ми можемо запідозрити, що людина готова вчинити самогубство: якщо наявні симптоми пригнічення, тривоги, а потім раптово людина стає зовні спокійною, і це вже може свідчити про те, що людина прийняла рішення зважитися на останній трагічний крок у своєму житті.

    –        Також насторожити може спроба впорядкувати свої справи, завершити все важливе. Може бути прощання або висловлення подяки. Багато психологів розповідають, що найбільшу тривогу викликають моменти, коли їхні «суїцидальні» пацієнти  пишуть їм пізно увечері повідомлення на кшталт «Дякую Вам за все».  Що це може означати? Що людина прийняла якесь рішення і готується його виконати. Можуть бути записи у особистих щоденниках. Дійсно бувають випадки, коли людина таким чином хоче привернути увагу.

    –         Як можна зарадити такому стану? Що може зробити людина, яка поруч?

    –        Для початку людина, що поруч, може просто підійти і почати говорити з такою людиною. Запитати, «що коїться в душі», сказати «я хвилююся за тебе», «ти можеш цим поділитися зі мною», «ти можеш звернутися за допомогою», «ти можеш звернутися за допомогою як до мене, так і до спеціаліста – психолога, психотерапевта».

    Потрібно зазначити, що людина в депресії має знижену активність, не хоче навколо себе нічого робити, бачити. І людина, яка поруч, може допомогти знайти  контакти  психолога, психотерапевта, чи допомогти разом звернутися до психіатра. Це базові і прості речі, які можуть насправді зарадити дуже багато, і є важливими. Важливо показати, що цей стан є тимчасовим, ділитися своїм досвідом, якщо людина, що поруч,  переживала щось схоже.   Адже все можна виправити, поки людина ще жива.

    –        Де шукати допомоги? Хто сьогодні допоможе у Вінниці та області?

    –        У випадку, коли людина відчуває, що вона схильна вчинити самогубство, – доєднується до нашої розмови Оксана Байло, медичний директор лікарні, – обов’язково необхідно звернутися до професіонала. Якщо говорити про Вінницьку область та  райони, слід зазначити, що у районних лікарнях є лікарі-психіатри,  до яких людина має звернутися по допомогу.

    –        Поспілкувавшись з пацієнтом та оцінивши його стан, районний лікар-психіатр далі скерує до нашого закладу. Мешканці області та м. Вінниці, і навіть України безпосередньо можуть звернутися за допомогою напряму у нашу лікарню, – підкреслила Оксана Вікторівна. – У лікарні працює поліклінічне відділення, де щоденно працюють лікарі-психіатри, психологи та психотерапевти. Щоб отримати їхню консультацію, можна записатися до лікаря у столі довідок або за тел.:

    (0800) 219-319 (безкоштовно з мобільного та стаціонарного тел.),

    (096) 214-08-93, або 50-79-19. Запис до лікарів проводиться з 8.00 до 15.00.

    У святкові та вихідні дні, коли поліклінічне відділення не працює, у цілодобовому режимі допомогу надає приймальне відділення, де постійно є черговий лікар-психіатр. Сюди також можна зателефонувати за тел.: 50-79-13. Людина може зателефонувати і також поспілкуватися з лікарем-психіатром, або прийти особисто на приймальне відділення до лікаря. 

    Якщо людина звертається до лікаря у поліклініку, після обстежень та спілкування, лікар визначається з діагнозом. Слід зазначити, що у більшості випадків  пацієнти, які мають суїцидальні думки чи нахили,  і хочуть вчинити самогубство, мають лікуватися у стаціонарі, тому що їм необхідно цілодобово перебувати під спостереженням лікаря. 

    У зв’язку з реформуванням медичної галузі, – зазначила медичний директор лікарні Оксана Байло, –  алгоритм звернення до лікаря-психіатра спростився: для цього не потрібно йти за направленням від сімейного лікаря. До лікаря-психіатра пацієнт може самостійно звернутися напряму, без електронного направлення.

    Тому звертайтеся за допомогою, у нашій лікарні допомогу психіатра можна отримати цілодобово.

    – Як бути у випадку, коли потрібна допомога психолога або психотерапевта?

    –        Спочатку пацієнт звертається до лікаря-психіатра. У поліклініці,  та кожному  стаціонарному відділенні психо-неврологічної лікарні працюють лікарі-психологи та  лікарі-психотерапевти. Коли лікар-психіатр визначився зі станом пацієнта, він скеровує пацієнта відповідно до лікаря-психолога чи психотерапевта.  

    –        Якщо людина бачить, що прямо у неї на очах може відбутися суїцид, куди дзвонити?

    –        Можна зателефонувати на телефон нашого приймального відділення, де завжди є черговий лікар-психіатр, який завжди скоригує. Тут завжди оглянуть пацієнта, нададуть повну консультацію, допомогу та при необхідності госпіталізують.  При таких станах можна викликати швидку допомогу, яка привозить на приймальне відділення, де людина отримує відповідну медичну допомогу.    

    –        Важкий перебіг Covid-19, постковідний синдром, одним із ускладнень є депресивний стан, який також призводить до суїцидальних наслідків.  Чи збільшилася кількість таких хворих останнім часом?

    –        Звичайно, ковід дав про себе знати: одним із ускладнень хвороби є саме психічні розлади, або загострення вже існуючих, – зазначає Оксана Байло. – До нас стали звертатися багато пацієнтів, які раніше не зверталися за допомогою до наших фахівців. Серед поширених скарг – тривожні розлади, депресії, хвилювання,  панічні атаки, страхи. Фахівці нашого закладу надають таку допомогу або на амбулаторному рівні (призначають лікування, обстежують, скеровують пацієнта до психологів, психотерапевтів), або отримують відповідне лікування та реабілітацію в умовах стаціонару. 

    –  За минулий 2020-й рік в Україні на Covid-19 перехворіло 100 тисяч дітей та підлітків. У підлітків депресивний стан проявляється появою суїцидальних настроїв. За якими ознаками-симптомами батьки-вчителі-рідні можуть розпізнати, що вже необхідно звернутися за допомогою до фахівця?

    –         Серед характерних симптомів, які можуть помітити батьки, вчителі, – зазначає Олег Токарчук, – пригніченість та відсутність бажання спілкуватися та товаришувати з однолітками, варіанти складної поведінки. Наприклад, дитина починає прогулювати школу, чи конфліктувати з учителями. Вони можуть бути ознаками депресивного стану дитини чи підлітка.

    –        Насправді в Україні відзначається дуже невтішна статистика: за перші 3 місяці 2021 року діти та підлітки вчинили 101 самогубство,  тоді як за увесь 2020-й рік їх було 123 випадки. Серед причин цього явища називають також пандемію коронавірусу, тому що діти опинилися у ситуації, до якої вони не звикли: неможливість відвідувати школу, відсутність живого спілкування з однолітками, зменшення фізичної активності в школі та поза школою. Це все є тим, що поглиблює депресивні стани, адже карантин змусив всіх перебувати вдома, в ізоляції, перед комп’ютером, що негативно впливає на здоров’я молоді.

    –        У нашій лікарні працює обласний дитячий Центр психічного здоров’я, з консультативним прийомом, з ліжками денного перебування та цілодобового стаціонару, відділення №16, дитяче, психіатричне. Тому батьки, які помітили, що у дітей є  суїцидальні думки, погіршився психічний стан, і вони хочуть отримувати допомогу у дитячого лікаря-психіатра, телефонуйте за тел.: (068)474- 45-17, 50-79-37. Контактний тел. завідувачки: 50-79-37,  Свинарчук Анастасія  Миколаївна.

    У святкові та вихідні батьки можуть звертатися до чергового лікаря у приймальне відділення. За 2021 рік в центрі перебувало 4 дитини, які мали наміри вчинити самогубство. І завдяки роботі фахівців та батьків цьому вдалося запобігти, підкреслила медичний директор лікарні.

    –        Людина не може прожити своє  життя повноцінно та щасливо, якщо не відчуватиме себе здоровою  психічно, – коментує  тему нашої розмови заступник директора ВОЦГЗ Олег Лук’янович, – тому рівень вчинення самогубств є важливим маркером стану психічного здоров’я суспільства. Непокоїть, що наприклад, серед підлітків 14-19 років самогубства вийшли на 4 місце по причинам смерті. Сьогодні ми говоримо про Всесвітній день запобігання самогубствам. І одночасно у світі відзначають Всесвітній день жіночого здоров’я. Тому не варто забувати і про такий загрозливий стан, як післяпологову депресію. Так, у 2021 році у США закінчили дослідження, коли моніторили рівень самогубств на  ранньому та пізньому післяпологовому періоді вагітності. На сьогодні ми не маємо даних по Україні та Вінниччині, але це напрямок, який також потребує додаткового вивчення, щоб покращити громадське здоров’я наших українців, запевнив Олег Лук’янович.

    З лікарями спілкувалася Наталія Федорченко