Розділи

    • 23 липня 2020

    Екзотичні хвороби - "бонус" до відпочинку

    У пору літніх відпусток усе більше українців їдуть за засмагою у тропічні країни. Засмага - це добре, головне, щоб серед «екзотичних сувенірів», які ви привезете додому, не було малярії або лейшманіозу.
    Ні для кого не секрет, що в заморських країнах є хвороботворна екзотика, та й звичайні кишкові інфекції набагато зліші за наших, рідних. І справа не в тому, що букет хвороб у теплих краях розкішніший, просто європеєць беззахисний перед захворюваннями, до яких не має імунітету. А щоб цей самий імунітет набути, потрібно зробити щеплення. І вкрай важливо зробити його завчасно. Адже імунітет, як "Запорожець": їздить швидко, але розганяється повільно. Робити щеплення безпосередньо перед вильотом не корисніше, ніж випити склянку соку.

    Найпоширеніша хвороба, якою можна заразитись у теплих країнах, - це малярія.

    За даними ВООЗ, це захворювання продовжує загрожувати 40% населення світу. Щорічно на малярію хворіє понад 500 мільйонів осіб, а понад 1 млн. помирає від цієї недуги. Найвища захворюваність малярією в країнах Африки на південь від Сахари, але хвороба також вражає людей в Азії, Латинській Америці, на Близькому Сході і навіть у деяких частинах Європи. Поширенню малярії сприяють інтенсивна міграція населення, глобальні зміни клімату, резистентність малярійних  комарів до інсектицидів, стійкість збудників малярії, малярійних плазмодіїв, до медичних препаратів.

    Переноситься вона москітним комаром і має чотири види. Для всіх них характерна лихоманка, головний біль та біль у м'язах. Перед поїздкою потрібно  правильно пройти курс профілактичного лікування.

    Особиста хіміопрофілактика – це вживання протималярійних препаратів особами, які виїжджають у високоендемічні осередки малярії. Прийом хіміопрепаратів починають за тиждень до в’їзду у вогнище, продовжують протягом всього перебування у вогнищі та протягом 4 – 6 тижнів після виїзду з вогнища:

    - Вибір протималярійного препарату залежить від країни виїзду, ризику зараження малярією, виду малярійного збудника, що переважає в конкретній зоні, стійкості збудника до препаратів;

    - Призначення будь-якого препарату потребує попередньої консультації лікаря. Слід суворо дотримуватись схеми та дозування препарату. За умови регулярного прийому препаратів можна значно знизити ризик захворювання тяжкими формами малярії, попередити ускладнення хвороби;

    - У разі будь-якого підвищення температури під час перебування на небезпечних територіях чи після повернення, слід звернутись до лікаря, повідомивши його про поїздку до ендемічної країни протягом останніх трьох років, та виконувати всі його рекомендації.

    Протягом цих же таки трьох років людина, яка побувала у країнах, де є малярія, не може бути донором.

     Епідеміологічна ситуація з малярії у Вінницькій області, як і в цілому в Україні, залишається загрозливою, враховуючи особливість сучасного стану – широку міграцію населення області до різних контингентів, ендемічних з малярії країн, масову міграцію іноземних громадян, а також наявність великої чисельності малярійних комарів. Вінницька область належить до території із середнім ступенем можливості розповсюдження малярії. Згідно з середньорічними даними, сезон передачі малярії спостерігається з початку липня до середини вересня. Протягом 2019 року  в  області зареєстровано  1 випадок завізної малярії (з Республіки Нігерія )  триденної (овале), що  є епідемічно  небезпечною для регіону через здатність  місцевих малярійних комарів передавати збудника цього  виду малярії від хворої людини  до здорової.

      Підступна імітація. Друге місце за поширенням у країнах Азії, Африки та Середземномор'я займає лейшманія - паразит, який переноситься москітами.  Шкірна форма лейшманіозу проявляється у виразках на відкритих частинах тіла,  хвороба протягом року може і сама зникнути, але залишає по собі рубці. Значно страшнішою є внутрішня форма лейшманіозу. Паразит імітує інші хвороби, на боротьбу з якими медики і кидають усі сили, замість того, щоб лікувати лейшманіоз.

     На третьому місці - амебна дизентерія. Протікає хвороба дуже важко та супроводжується абсцесами. Понад двадцять років тому від амебної дизентерії померли кілька вінницьких медиків, які поїхали на роботу в Індію. Вони скупались у зараженому озері.

    Усі види лейшманіозу, та й більшість інших тропічних хвороб лікуються. Але оскільки в Україні таких захворювань немає, то настороженість медичних фахівців знижена, тому обов’язково необхідно зазначати, що ви з тої чи іншої причини відвідували інші країни.

    Правила гігієни з потрійною суворістю. Багато привабливих для туриста регіонів не відрізняються високим рівнем життя, дотриманням правил гігієни і санітарії. Звідси й різні маловідомі і відомі хвороби. Тому в туристичній мандрівці, на відпочинку необхідно дотримуватися звичайних правил особистої гігієни, але з потрійною суворістю. У першу чергу це стосується води: навіть водогінна може містити небезпечні для здоров’я мікроорганізми. Тому кип'ятити її перед використанням обов'язково! Побутові фільтри зовсім не гарантують відсутності мікроорганізмів у воді. Гарантія безпеки - вода у пляшках, але краще, щоб вона була вироблена в одній із розвинутих країн. Друге джерело небезпеки - їжа. Старайтеся їсти тільки в перевірених закладах громадського харчування і нічого не купуйте у вуличних торгівців, особливо на стихійних базарах. На час відпочинку забудьте про сирі продукти тваринного походження й особливо будьте обережні з кремовими тістечками та молокопродуктами - у них дуже швидко розмножуються хвороботворні бактерії. Фрукти потрібно мити в кип'яченій воді, після миття облити кип'ятком. І ще - не купайтеся будь-де. Якщо вам кажуть, що найбезпечніше купатись у басейні готелю, то це означає, що в найближчому озерці плюскатись не можна! 

    Довідка: Малярією можна заразитися в Алжирі, Гвінеї, Єгипті, Судані, Індії, Індонезії, Непалі, Бразилії, Венесуелі, Мексиці, Перу, Саудівській Аравії, на Мадагаскарі, Гаїті, Соломонових островах та на Філіппінах.