Розділи

    • 17 травня 2018

    Профілактика паразитарних захворювань

    В живій природі широко зустрічається паразитизм як форма  співіснування двух організмів, вигідна для одного і шкідлива для другого виду.

    Організми, які живуть постійно або тимчасово за рахунок інших організмів, які використовують, як місце перебування і джерело харчування, називаються паразитами.

    Наука, яка  вивчає паразитів людини, хвороби, що ними викликаються, називаються медичною паразитологією.  

    Хвороби, які викливаються паразитами тваринного походження, називаються паразитарними, або інвазійними (від латинського слова invasio – вторгнення).

    Гельмінтози, найбільш поширені паразитози на земному шарі. Відомо ~ 250 видів, з яких ~100 зареєстровано в колишньому  Союзі, ~ 30 видів в Україні. У Вінницькій  області  реєструються до 10 видів разом із завізними.

    У Вінницькій області найчастіше реєструються: аскаридоз, трихоцефальоз, ентеробіоз, спорадичні випадки  теніарінхозу, дірофіляріозу, токсоплазмозу, стронгілоідозу, ехінококозу, трихінельозу.

    Гельмінти можуть уражати практично всі органи і тканини людини. В кишечнику паразитують аскариди, гострики, волосоголовці, бичачий, свинячий ціп’як, широкий стьожак, кишкова вугриця і інші; в жовчних шляхах – печінковий і сибірський сисуни; в підшкірній жировій клітковині – збудник рітче, дирофілярії, в м’язах – личинки трихінел, свинячого ціп’яка, в кровоносних судинах – шистосоми.

    Гельмінти викликають:

    -сенсибілізацію організму з послідуючим  розвитком алергічних реакцій;

    -механічне подразнення органів і тканин господаря, порушення їх функцій;

    -анемію (анкілостома, некатор, волосоголовець, широкий стьожак);

    -порушують всмоктування харчових речовин і вітамінів;

    -ускладнюють перебіг інших інфекційних і хронічних неінфекційних захворювань;

    -впливає на ефективність вакцинації;

    -викликають заторможення фізичного розвитку дітей, їх працездатність, погіршують

    -розумову діяльність.

    Шляхи зараження гельмінтами різноманітні. Яйця гельмінтів, їх личинки (кишкова вугриця) можуть попасти в ротову порожнину з овочами, ягодами, забрудненими фекаліями, а також через брудні руки.

    В деяких випадках можна заразитися при ходінні босими ногами по забрудненому грунті чи купаючись в забрудненому водоймищі, звідки личинки активно проникають через шкіру і слизові оболонки.

    Личинки (біогельмінтів) попадають в організм людини при вживанні в їжу сирого чи напівсирого м’яса, риби, раків, свіжих водяних рослин, чи випадковому з’їданні контамінованого (роздавленого) мурахи, чи собачої блохи та інші.

    Предмети, овочі, руки, з яких яйця і цисти паразитів попадають в рот, називають кінцевим фактором передачі. В деяких випадках деякі предмети служать шляхами передачі (взуття – з нього на руки, а далі до  роту) взуття – являється проміжним фактором, а руки – кінцевим.

    Можливе повторне, багаторазове зараження тим же видом паразита – суперінвазія (карликовий ціп’як, гострики, лямблії).

    Щоб  уникнути зараження гельмінтами (глистами) потрібно :

    -лікування хворих,

    -санітарний благоустрій садиб,

    -дотримуватися благоустрію при будівництві надвірних туалетів, нечистоти необхідно знезаражувати компостуванням,

    -забороняється використовувати в якості добрив городів свіжі незнезаражені нечистоти,

    -закрите утримання худоби,

    -забороняється забій свиней в домашніх умовах, м’ясо повинно проходити ветеринарно – санітарну експертизу,

    -не купувати м'ясо на стихійних ринках,

    -потрібно дотримуватися захисту кормів худоби від фекального забруднення,

    -потрібно ретельно піддавати термічній обробці м'ясні та рибні страви,

    -ягоди, овочі і фрукти перед вживанням мити, 

    -руки перед їжею , після відвідування туалету та після робіт на городі або в садку мити з милом,

    -знищувати мух та оберігати харчові продукти,

    -не носити в одній сумці овочі, фрукти та хліб,

    -не ставити на стіл,де лежать не миті овочі та фрукти, хліб та інші готові до вживання продукти.